Сивка морська

Сивка морська[1], тулес (Pluvialis squatarola) — середнього розміру кулик з родини Сивкових (Charadriidae). Гніздиться в арктичному регіоні; під час міграцій та зимівлі широко зустрічається по морським узбережжям. В Україні зустрічається під час сезонних переміщень на всій території країни.

?
Сивка морська

У шлюбному вбранні
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Сивкові (Charadriidae)
Рід: Сивка (Pluvialis)
Вид: Сивка морська
Біноміальна назва
Pluvialis squatarola
(Linnaeus, 1758)

Ареал поширення виду     Гніздування     Шляхи міграції     Зимування
Посилання
Вікісховище: Pluvialis squatarola
Віківиди: Pluvialis squatarola
EOL: 1049366
ITIS: 176567
МСОП: 106003114
NCBI: 171273
Fossilworks: 83475

Опис

Зовнішній вигляд
У зимовому вбранні

Кулик середнього розміру з коротким дзьобом, менший від свійського голуба. Маса тіла 170–225 г. Довжина тіла 27-30 см. Розмах крил 70-79 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні верх голови, крім тім'я, задня частина і боки шиї білі; спина і верхні покривні пера крил чорні, з білими плямами; вуздечка, щоки, горло, шия спереду, воло, груди, боки тулуба, черево спереду і пахвові пера чорні; задня частина черева і підхвістя білі; спід крил білий; махові пера чорно-бурі, з широкою білою смугою біля основи: хвіст білий, з чорними смугами; дзьоб і ноги чорні. У позашлюбному оперенні верх тулуба, шия і воло сірувато-бурі; низ тулуба білий. У дорослої самки в шлюбному оперенні чорні щоки і низ з домішкою білого; у позашлюбному оперенні схожа на позашлюбного дорослого самця. Молодий птах схожий на позашлюбного дорослого. Від звичайної та бурокрилої сивок відрізняється дещо більшими розмірами і чорними плямами під пахвами, а у шлюбному оперенні — також наявністю білих плям на спині і верхніх покривних перах крил.[2]

Звуки

Довге «плюі — плюі — плюі» або «тюі».

Поширення

Має дуже широкий гніздовий ареал. Гніздиться головним чином в арктичній тундрі Євразії від півострова Канін до Чукотки та в тундрі Північної Америки. На узбережжі Центральної Європи зустрічається під час міграцій. Зимує в Африці, Південній Азії, Австралії, Центральній і Південній Америці.

Чисельність та її зміни

Розмір популяції дуже великий, оцінюють в 692.000 особин. Чисельність скорочується.[3]

Гніздування
Яйце морської сивки

На місцях гніздування з'являється наприкінці травня — на початку червня. Сезон гніздування триває з травня до серпня. Статева зрілість настає у два роки. Морська сивка є моногамом. Гніздиться окремими парами на відстані не менше 400 м одна від одної. Гніздо розміщує на відкритій сухій ділянці в ямці, яка ледь вистелена шматочками лишайників, гілочками багна та полярної верби. У кладці 4 яйця, колір яких варією від рожевого до бурого або оливкового з чорно-бурими плямами. Кладку насиджують обидва партнери протягом 23 діб, наприкінці періоду насиджування на гнізді сидить переважно самка, а самець тримається неподалік від гнізда. Пташенята, як і у інших куликів, виводкові. Через 5-6 тижнів пташенята стають самостійними. З місць гніздування відлітає у період з кінця липня до вересня.

Живлення
У живленні нерідко трапляються поліхети

У гніздовий період живиться головним чином дорослими комахами та їх личинками, а також частинами рослин (насінням і стеблами). У позагніздовий період під час зимівлі на морському узбережжі вживає морських багатощетинкових червів, молюсків та ракоподібних. Під час міграцій у глибині материка також вживають земляних червів та комах (коників, жуків.[4]

Охорона

Сивка морська знаходиться під охороною відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA).

Посилання
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
  3. BirdLife International 2012. Pluvialis squatarola. In: IUCN 2013. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2013.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 11 January 2014.
  4. Hoyo, J. del, et al., eds. (1996). Handbook of the Birds of the World, vol. 3. Barcelona: Lynx Edicions. с. 821. ISBN 8487334202.

Література
  • Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.