Сильвестр (Гаєвський)

Степа́н Юхи́мович Гає́вський (чернече ім'я — Сильве́стр; 23 листопада 1876(18761123) (за іншими даними — 9 січня), с. Михиринці Волинської губернії, нині Теофіпольського району Хмельницької області — пом. 9 вересня 1975, Мельбурн, Австралія) — український літературознавець, педагог, церковний діяч. Дійсний член НТШ, Української вільної академії наук. Псевдоніми та криптоніми — С. Гай, С. Смілянець, С. Юхимич, Л. Гайка, С. Г-кий, С. Г-ій, С. Ю., Ст. Г-кий.

Сильвестр
Народився 23 листопада 1876(1876-11-23)
Теофіпольський район, Україна
Помер 9 вересня 1975(1975-09-09) (98 років) або 10 вересня 1975(1975-09-10) (98 років)
Мельбурн, Австралійський Союз
Діяльність педагог, науково-педагогічний працівник
Alma mater Історико-філологічний факультет Київського університетуd і Філологічний факультет Київського університету
Посада єпископ
Конфесія Українська автокефальна православна церква

Біографічні дані
У першому ряду крайній справа — єпископ Сильвестр Гаєвський. Кінець 1940-х

Закінчив двокласну духовну школу в Почаївській лаврі та церковно-учительську семінарію в Житомирі.

Від вересня 1896 до вересня 1898 року працював учителем сільської початкової школи (Печихвости Володимир-Волинського повіту Волинської губернії, нині Горохівського району Волинської області).

Від 10 лютого до 15 вересня 1903 року — наглядач при Київській двокласній лісничій школі.

Від 20 червня 1903 до 15 вересня 1909 року — вчитель співів у тій же школі.

У 1903—1913 роках — студент історико-філологічного факультету Київського університету. Учень Володимира Перетца.

Після закінчення університету, від 1 серпня 1913 року — штатний викладач російської мови та літератури та філософської пропедевтики Смілянськиї чоловічої гімназії (місто Сміла, нині Черкаської області).

Від 3 листопада 1918 року — професорський стипендіат у Київському університеті при кафедрі української літератури.

У січні 1919 року відряджено до Кам'янця-Подільського обслідувати рукописний матеріал церковно-археологічного музею. Був секретарем Державної канцелярії Директорії.

1 липня 1920 року обрано на посаду виконувача обов'язків приват-доцента (з правом читати обов'язкові дисципліни) кафедри російської літератури та мови Кам'янець-Подільського державного українського університету.

28 грудня 1922 року вибув із Кам'янця-Подільського до Харкова.

Був викладачем вищих шкіл у Києві і педагогічних інститутів, співробітником Української академії наук.

Засновник і перший секретар Київського будинку вчених (1927—1928).

1929—1931 — професор вузів міст Полтава та Кривий Ріг.

У 1922 і 1933—1934 роках — в'язень радянських тюрем. 1933 року Гаєвського заарештували в справі УВО та вислали до Середньої Азії.

У 1939—1941 роках викладав у місті Кременчук.

16 травня 1942 року хіротонізований на єпископа Лубенського УАПЦ. 1943 року виїхав до Німеччини.

Служба присвячена замученим Голодомором у Храмі св. Андрія в Сіднеї. Видно з ліва: o. A. Теодорович, Архієпископ Іван (Данилюк), Архієпископ Сильвестр.

1949 року прибув до Австралії, був єпископом у Сіднеї, від 1953 до 1975 року — архієпископ Мельбурнський та Австралійсько-Новозеландський УАПЦ.

1962 року вийшов на пенсію. 1965-го приєднався до УАПЦ в юрисдикції канадської митрополії.

Досліджував давньоукраїнські літописи, різні редакції повісті «Александрія», висвітлював церковне життя.

Донька Лідія Степанівна Гаєвська-Денес (1909—1989) була чільною діячкою українського жіночого руху.

Головні праці

Див. також

Джерела та література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.