Символи караїмів

Національний герб караїмів має форму геральдичного щита і включає в себе такі елементи[6]: дворогий спис (сенек), щит (калкан), фортечна вежа, традиційне вбрання газзана — головний убір і молитовне покривало таллет. На гербі використовуються національні кольори караїмів — блакитний, на тлі якого знаходиться фортечна вежа, білий, на тлі якого знаходиться зброя — дворогий спис, і жовтий, на тлі якого знаходиться щит.

Герб поміщений над входом кенаси в Тракаї і на шпилі кенаси Вільнюса. У 2008 році сенек, як караїмського символ, був включений в герб литовського містечка Науяместіс[7]. Національний герб використовується в оформленні офіційних сайтів караїмів Литви і Польщі[8][9].

Національний прапор караїмів

Печатка караїмської кенаси складається з увінчаною головним убором караїмського Гахама пентаграми, в центрі якої знаходиться сенек на тлі калкана (введена гахам С. М. Шапшалом як нова однотипна печать караїмських кенас в 1916 році[10]).

Національний прапор Караїмів — прямокутне полотнище з трьох рівновеликих горизонтальних смуг: синьої, біло та жовтої. Блакитний колір символізує небо, білий — добро, а жовтий — сонце і вогонь[11].

Аргументи за:

• ці символи вирізані на мармуровій плиті над воротами східної вежі Біюк-капу міста-фортеці Чуфут-Кале;
• на думку С. С. Ельяшевича ці знаки є початковими літерами назви Чуфут-Кале на давньоєврейсій мові: ס"ע «самех» і «Аїн» від дав-євр. סלע עברים‎ дав-євр. סלע עברים‎ «Села Іврім», т. е. «Скеля юдеїв»[12].

Аргументи проти:

• за часів будівництва Орта-капу караїми складали в місті меншість і мали занадто мало впливу, щоб помістити свій символ на воротах[13];
• ці символи просто і грубо вирізані, в той час як караїми були вмілими скульптурами, тому створювані ними написи завжди носили більш майстерний характер, поєднуючись з пишними різьбленням алюзіями на тему Танаху.
• А. Л. Бертьє-Делагард, Критикуючи С. С. Ельяшевича, відмічав, що назва Чуфут-Кале занадто пізніша і перекладається як фортеця, а не скеля іудеїв[14].

Аргументи за:

• слово «сенек» в кримському діалекті караїмської мови позначає дерев'яні вила. В інших діалектах караїмської мови воно не зафіксоване[15];
• до другої половини XIX століття аналогічний знак був тамгою татарського села Кирк-Чолпан, і, таким чином, дана тамга могла ставитися до роду з ім'ям Кирк, що перегукується з давньою назвою фортеці (Кирк Ор)[16];
• вилоподібна тамга була знайдена на надгробній плиті з арабським написом зі зруйнованого при будівництві міста мусульманського кладовища;
• символи на Біюк-капу перенесені з давніх воріт Орта-капу в Чуфут-Кале, побудованих в XIV—XV столітті. Якби це були тамги різних громад, які займали кожна свій район поселення, то навряд чи б вони повторювалися при в'їзді в Нове місто Чуфут-Кале;
• ці символи нагадували про підпорядкування татарським родам, який зберігав контроль над фортецею навіть після відходу з неї[17][18].