Сицилія (римська провінція)

Прові́нція Сици́лія / Сики́лія (лат. Provincia Sicilia, МФА: [proːˈwɪŋ.ki.a sɪˈkɪ.lʲi.a]; грец. ἐπαρχία Σικελίας, eparchía Sikelías) — римська провінція у 241 до н.е. – 440, 535 — 687 рр. Розташовувалася на островах Сицилія і Мальта, з адміністративним центром у Сиракузах . Перша провінція Римської республіки. Утворена після перемоги над Картагеном у Першій пунічній війні як проконсульська провінція. Важлива житниця Риму. Основні міста — Агрігент, Дрепан, Катана, Кентуріпе, Лілібе, Мессана, Панормо, Тавроменій, Терми Гімери, Тіндаріс на Сицилії, а також Мдіна і Марса на Мальті. Перестала існувати внаслідок приєднання острова до Вандальського королівства у Північній Африці (440), незадовго до падіння Західної Римської імперії (476). Згодом терени провінції перебували під владою Одоакра (476) й Італійського королівства готів (493). Повернута Східною Римською імперією (535). Перетворена візантійцями на Сицилійську тему (бл. 687), яку захопили маври (831), а звільнили — нормани (1071). Скорочено — Сицилія, або Сикилія (лат. Sicilia).

Сицилія
Дата створення / заснування 241 до н. е.
Держава Стародавній Рим
Столиця Сиракуза
Територія перекривається з Італія і Мальта
Юрисдикція Стародавній Рим
Межею є Середземне море
Замінений на Сицилія
На заміну Карфаген
Історичний період античність
Час/дата припинення існування 476
Сицилія (126 рік н.е.)

Історія

Перша провінція Римської республіки, утворена після Першої пунічної війни з Карфагеном. Створена як територія що керується проконсулом. Центром провінції було місто Сиракузи.

Протягом наступних шести століть Сицилія була провінцією Римської республіки та Римської імперії. У ці часи Сицилія була житницею імперії, найважливішим постачальником продовольства місту Рим. Імперія не робила зусиль для романізації регіону, який залишався значною мірою грецьким.

На території Сицилії знаходилися одні з перших християнських громад. Одними з перших християнських святих були сицилійські Свята Агата з Катанії і Свята Люсі з Сіракуз.

У 440 р. Сицилія перейшла до вандалів Гейзеріха. Пізніше переходить до Візантії та належить арабам з 827 до 965.

Міста
Провінція Сицилія

Управителі

Згідно з працею Прага[1]:

Голови
Претори

Примітки
  1. Prag 2007, pp. 287—310.

Бібліографія

Джерела
  • Appiano di Alessandria, Historia Romana (Ῥωμαϊκά), VII e VIII.
  • Cicerone, In Verrem.
  • Eutropio, Breviarium ab Urbe condita, vol. III.
  • Livio, Ab Urbe condita libri.
  • Livio, Periochae, vol. 21-30.
  • Plutarco, Vite parallele, Pelopida e Marcello.
  • Polibio, Storie (Ἰστορίαι), III-XV.
  • Strabone, Geografia.

Монографії, статті
  • Benigno, F.; Giarrizzo, G. Storia della Sicilia: in 2 v. Roma-Bari: Laterza Editore, 1999.
  • Dreher, M. La Sicilia antica. Bologna: il Mulino, 2010.
  • Finley, M. Storia della Sicilia antica. Roma-Bari: Editori Laterza, 1970.
  • Prag, J. Roman Magistrates in Sicily, 227-49 BC. // La Sicile de Cicéron: lecture des Verrines. Actes du colloque de Paris. Besançon: Institut des Sciences et Techniques de l'Antiquité, 2007, pp. 287-310.

Довідники
  • Manganaro, G. La provincia romana // Storia della Sicilia. vol. 2. La Sicilia antica (2 ed.). Roma: Editalia, 1997, p. 309–363.
  • Momigliano, A; Woodhead, A. Sicilia // Dizionario di antichità classiche. Milano: Edizioni San Paolo, 1995.
  • Sicilia // A Latin Dictionary. Oxford: Clarendon Press, 1879.
  • Sicilia // Dictionnaire Illustré Latin-Français. Hachette, 1934.
  • Benigni, Umberto. Sicily // The Catholic Encyclopedia. Vol. 13. New York: Robert Appleton Company, 1912.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сицилія (римська провінція)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.