Сиятвинда Григорій Девидович
Григорій Девидович Сиятвинда (нар.. 26 квітня 1970, Тюмень, Російська РФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно, заслужений артист Росії (2006), лауреат Державної премії Росії (2003)[1].
Сиятвинда Григорій Девидович | |
---|---|
| |
Ім'я при народженні | Григорий Дэвидович Сиятвинда |
Дата народження | 26 квітня 1970 (51 рік) |
Місце народження | Тюмень, Російська РФСР, СРСР |
Громадянство | Росія |
Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна |
Професія | актор, телеведучий |
Кар'єра | 1994 — дотепер |
Нагороди | |
IMDb | ID 1253263 |
Сиятвинда Григорій Девидович у Вікісховищі |
Біографія
Григорій Сіятвінда народився 26 квітня 1970 року в Тюмені . За його словами, більш вірним написанням прізвища є Сятуїнда, але через помилку в запису транскрипції стало Сиятвинда[2]. З 2-х до 5-річного віку жив у Замбії, а потім, після розлучення батьків, повернувся з матір'ю в Тюмень. Після закінчення школи вступив до Тюменського індустріального університету на факультет технічної кібернетики за спеціальністю — автоматика і телемеханіка. Однак, не закінчивши 2-й курс, покинув навчання. Після 1-го курсу протягом року з невеликим проходив службу в лавах Радянської Армії (танкові війська). У 1995 році закінчив Вище театральне училище ім. Б. В. Щукіна (курс Алли Казанської). Уже навчаючись в училищі, почав працювати в театрі ім. Вахтангова — перша постановка з його участю «Я тебе більше не знаю, милий» вийшла в 1994 році. Після закінчення училища став актором московського театру «Сатирикон».
У кіно дебютував в 1997 році у фільмі режисера Валерія Чикова «Не клей дурня…».
Був удостоєний премії «Чайка» в номінації «Прорив» (в 1999 році) і премії «Кумир» в номінації «Надія року» (2000 року) за виконання 14 ролей у виставі «Квартет».
У 2003 році був удостоєний Державної премії в галузі літератури і мистецтва за виконання ролей класичного і сучасного репертуару. У тому ж році деякий час працював ведучим програми «Ранок на НТВ»[3] .
Після виходу в 2005 році фільму «Жмурки», в якому зіграв роль бандита на прізвисько «Баклажан», став відомий широкому загалу[4]
У 2007 році брав участь у телешоу Льодовиковий період на Першому каналі, знявся в кліпі співачки Слави на пісню «Бабье лето».
З 2015 року грає роль керуючого готелем Михайла Джековича в телесеріалі «Кухня», а потім — в серіалах «Готель Елеон», «Гранд» та «Кухня. Війна за готель»[5].
Особисте життя
Одружений на танцівниці Тетяні Сиятвинда[6].
Творчість
Театр імені Вахтангова
- 1994 — «Я тебе більше не знаю, милий»
Театр «Сатирикон»
- 1996 — «Ромео і Джульєтта»
- 1996 — «Тригрошова опера»
- 1997 — «Такі вільні метелики»
- 1997 — «Кьоджинські перепалки»
- 1998 — «Гамлет»
- 1998 — «Жак і його пан»
- 1999 — «Квартет»
- 2001 — «Шантеклер»
- 2002 — «Макбет»
- 2003 (друга прем'єра — 2009) — «Прибуткове місце»
- 2004 — «Маскарад»
- 2005 — «Смішні гроші»[7]
- 2009 — «Тополя і вітер»
- 2014 року — «Лондон Шоу»
- 2014 року — «Однорукий з Спокана»
«Відкритий театр»
- 2001 — «Чоловічий сезон»
Центр драматургії і режисури
- 2001 — «Войцек»[8]
Інший театр (Москва)
Театр імені Пушкіна
- 2012 — «Віддзеркалення, або Істинне»[10]
- 2016 — «Будинок, який побудував Свіфт»
Театр «Ательє»
- 2017 — «Трактирщица»[11] по пьесе К. Гольдони — Кавалер
Нікатеатр
- 2019 — «Загадкові варіації» — Ерік Ларсен
Актор
- 1997 — Не валяй дурака… — Вася Селіванов, син Филимона
- 2001 — Мамука
- 2001 — Ростов-папа
- 2002 — Неможливо зелені очі (серіал) — Гійом Бубутіка, студент-африканець
- 2002 — Світські хроніки
- 2002 — Спартак і Калашников — Том
- 2003 — Спас під березами — Льоша, друг Люби
- 2005 — Піжмурки — «Баклажан»
- 2005 — Великогабаритні — містер Мак-Кінлі
- 2005 — Убивча сила 6 — Нгубієв (серія «Міс Доброї Надії»)
- 2006 — Бідна крихітка — принц
- 2006 — Кінофестиваль — Абу Шахід
- 2006 — Офіцери — Док
- 2007 — Параграф 78 — «Фестиваль»
- 2007 — Одна любов на мільйон — Максимка
- 2007 — Артисти — Ієремія
- 2008 — Чемпіон — Джеймс Кемал Коббі (Джиммі), футболіст з Сьєрра-Леоне
- 2008 — Траса М8 — містер Уайт
- 2009 — Пістолет Страдіварі — Вовик
- 2010 — Відплата — Денис
- 2010 — Казка. Є — фокусник-конферансьє
- 2010 — Пив. Курив — Валя, кілер з 1990-х
- 2011 — All inclusive, або Все включено! — Карадуман
- 2011 — Одкровення — Муромов, спонсор
- 2012 — Побачення — Куценко
- 2012 — Велика ржака — наречений
- 2012 — Вождь разнокожих — Стасик Жан-Батістович
- 2012 — Кур'єр з «Раю» — Коля
- 2012 — Свято під замком — Слава Бєлкін
- 2013 — Все включено 2 — Карадуман
- 2013 — Просте життя — П'єр
- 2013 — Найдовший день — Гарсія
- 2015—2016 — Кухня — Михайло Джекович Гебреселассіє, керуючий бутик-готелем Eleon
- 2016—2017 — Готель Елеон — Михайло Джекович Гебреселассіє, заступник керуючого бутик-готелем Eleon
- 2017 — Втікач — Григорій
- 2018—2019 — Гранд — Михайло Джекович Гебреселассіє, заступник керуючого готелем Grand Lion
- 2018 — Прибулець — Гриша Стар, телевізійник
- 2019 — Секта — Пічугін, адвокат
- 2019 — Кухня. Війна за готель — Михайло Джекович Гебреселассіє, керуючий готелем New Eleon
- 2020 — Балабол 4 — Джордж Віллаказі, майор поліції Ботсвани
- 2020 — Вечір блазнів, або Серйозно з привітом — лікар
- 2021 — Зелений мер
Примітки
- УКАЗ Президента РФ от 12.06.2004 N 766"О ПРИСУЖДЕНИИ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ПРЕМИЙ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ В ОБЛАСТИ ЛИТЕРАТУРЫ И ИСКУССТВА 2003 ГОДА"
- Звёзды вышли в цвет. В российском кино нехватка экзотических актёров
- СИНТЕТИЧЕСКИЙ ГРИША. Огонёк. 29 вересня 2003. Архів оригіналу за 15 травня 2007. Процитовано 21 червня 2014.
- Ради роли Баклажана в «Жмурках» Григорию Сиятвинде пришлось ходить в солярий
- Завершились съемки спин-оффа «Кухни»: новые кадры сериала «Отель Элеон»
- Григорий Сиятвинда: личная жизнь, жена, фото, биография, сколько лет актеру (рос.). rustars.tv. Процитовано 18 травня 2017.
- Смешные деньги. Сатирикон. Пресса о спектакле. smotr.ru. 3 октября 2005 года. Процитовано 12 грудня 2016.
- "Войцек". Центр драматургии и режиссуры. Пресса о спектакле. smotr.ru. 22 марта 2001 года. Процитовано 13 грудня 2016.
- Розенкранц и Гильденстерн мертвы. Другой театр. Пресса о спектакле. smotr.ru. 19 февраля 2009. Процитовано 12 грудня 2016.
- «Отражения, или Истинное» на сайте Театра имени Пушкина
- «Трактирщица» Архив спектаклей «НТП».
- Звезды на премьере анимационного фильма «Моана» в Москве. The Hollywood Reporter. 28 листопада 2016.
- В январе Канал Disney покажет премьеру сериала «Шахерезада. Нерассказанные истории». Телеспутник. 9 січня 2019.
Посилання
- Сторінка на сайті театру «Сатирикон»
- Сторінка на сайті Театру імені Пушкіна
- Фільмографія на www.ruskino.ru
Інтерв'ю:
- Интервью Григория Сиятвинды для Папа Африка TV. youtube.com. 04.02.2016. Процитовано 18 березня 2019.
- Григорий Сиятвинда. Мой герой. ТВ Центр. 1 березня 2018. Процитовано 9 травня 2019.
- Григорий Сиятвинда. Судьба человека. Россия-1. 14 грудня 2018.
- Актёр Григорий Сиятвинда. Вечерний Ургант. Перший канал. 29 квітня 2020.