Складна тричастинна форма

Складна тричастинна форма тричастинна музична форма, перша частина якої складніша період. Найчастіше перша частина являє собою просту дво- або тричастинну форму, але іноді буває і складніше (крім того, середній розділ теж може бути написаний у складній формі). Приклади таких творів:

Застосування

Складна тричастинна форма може бути як формою самостійного твору (наприклад, скерцо Ф. Шопена), так і частиною циклу: сюїти або сонатно-симфонічного циклу (в останньому зазвичай «жанрова» частина — менует або скерцо, або повільна частина). Також є традиційною формою жанрової музики — танців, маршів і пр.

Основна естетична функція складної тричастинної форми — здатність вміщати контрасти значної сили та великого якісного різноманіття, забезпечуючи в той же час цілісність і можливість розвитку всередині частин.

Класифікація

Оскільки в переважній більшості випадків середня частина складної тричастинної форми заснована на новому матеріалі і містить його експонування, то в основі класифікації — не тематичний фактор, як в простій тричастинній формі, а структура.

Складні тричастинні форми бувають:

  • Складна тричастинна форма з тріо. Тріо — тип середньої частини, характеризується тональною єдністю і типовою структурою, «охоплює» весь розділ.
  • Складна тричастинна форма з епізодом. Епізод — тип середньої частині, що не характеризується тональним єдністю і не має типової структури.

Література

  • Способин И. В. Музыкальная форма. — М.: Музыка, 1984
  • Холопова В. Н.. Формы музыкальных произведений. Учебное пособие. — СПб.,2001
  • Задерацкий В. В. Музыкальная форма: в 2 вып.: учебник для спец. факультетов высш. учеб. заведений — Вып. 1. — М. : Музыка, 1995. — 544 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.