Славгород (смт)

Сла́вгород селище міського типу Синельниківського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 2 554 особи. Орган місцевого самоврядування Славгородська селищна рада.

смт Славгород
Залізнична станція Славгород-Південний
Залізнична станція Славгород-Південний
Країна  Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Синельниківський район
Рада Славгородська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване поч. 19 століття
Статус із 1938 року
Площа 3,94 км²
Населення 2554
Густота 648 осіб/км²
Поштовий індекс 52580—52581
Телефонний код +380 5663
Географічні координати 48°06′52″ пн. ш. 35°30′47″ сх. д.
Висота над рівнем моря 159 м
Водойма р. Плоска Осокорівка
Відстань
Найближча залізнична станція: Славгород-Південний
До райцентру:
 - автошляхами: 24,5 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 77,5 км
Селищна влада
Адреса 52580, Дніпропетровська область., Синельниківський район, смт. Славгород, вул. Космонавтів, 30
Голова селищної ради Сороковський Василь Степанович
Карта
Славгород
Славгород

Славгород у Вікісховищі

Географічне розташування

Селище міського типу Славгород знаходиться біля витоків річки Нижня Терса і струмка Осокорівка, на відстані 0,5 км розташовані села Тургенєвка і Аграфенівка (Вільнянський район), за 1,5 км від села Польове і за 2,5 — село Бегма. Через селище проходить залізниця, станція Славгород-Південний.

Відстань до райцентру становить 24,5 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Історичні відомості

Перші згадки про місцевість, де виникло селище, датуються кінцем XVII сторіччя. У переліку запорізьких земель за 1675 рік значиться урочище Осокорівка і Осокорівський ліс, які відносилися до Самарської паланки Запорозької Січі. По берегах річки Осокорівки та її притоки річки Плоскої ставили свої хутори-зимівники представники запорізької військової старшини і чиновної знаті.

У 1776 році за указом Катерини II землі по берегах Осокорівки були передані у власність поручику Озерову — 3300 десятин — і майору Карпову — 1650 десятин. Засноване поселення початку XIX сторіччя. Від прізвища власника земель Жебунова звалося Жебунівка. За переказами, ці місця називали раніше славними, бо місцевість по берегах річки Плоска Осокорівка на той час славилася мисливськими угіддями, достатком риби й дичини.

Станом на 1886 рік у селі Василівської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії мешкало 270 осіб, налічувався 61 двір, існували православна церква, школа, 6 лавок, винний склад, лісова пристань, постоялий двір, 2 ренських погреба, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари по святах[1].

Внаслідок проведення столипінської аграрної реформи положення бідняків і середняків погіршилося. Багато Славгородських селяни у пошуках землі та кращої долі стали переселятися в Сибір, в основному в степові райони Алтаю, де ще в кінці XIX століття в Кулундинському степу вихідцями з Катеринославської губернії було засновано поселення Славгород.

У селищі одна із вулиць названа ім'ям Героя Радянського Союзу Адаменка Василя, який загинув 1943 року.

В 1938 році селу присвоєно статус селище міського типу.

Економіка

  • ВАТ «Славгородський арматурний завод».
  • ЗАТ «Славгород-Агро».
  • ЗАТ «Промарматура».
  • ТОВ «Ікар».
  • ДП «Атлант».
  • Цех № 76 ВАТ «Мотор-Січ».

Об'єкти соціальної сфери

  • Школа.
  • 2 дитячі садочки.
  • Лікарня.
  • Клуб.

Транспорт

Залізнична станція Славгород-Південний на лінії Синельникове I Запоріжжя.

Див. також

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Література

  • Карцев Ю. А., Піваков О. Г. Сла́вгород // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.751-763

Джерела

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  • Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. К. : Наукова думка, 1978. — 152 с.
  • Сайт Верховної Ради України[недоступне посилання з травня 2019]
  • Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
  • Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  • рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Павлоградскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
  • Погода в смт Славгород
  • Славгород — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.