Смолдирів

Смо́лдирів село в Україні, у Баранівському районі Житомирської області. Населення становить 843 осіб (за переписом 2001 року). Розташоване на обох берегах річки Смолки, притоки Случі, за 15 км від райцентру та за 7 км від залізничної станції Колодянка.

село Смолдирів
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Новоград-Волинський район
Громада Баранівська міська громада
Основні дані
Засноване 1704
Населення 843 (за переписом 2001 року)
Площа 5,579 км²
Густота населення 151,1 осіб/км²
Поштовий індекс 12714
Телефонний код +380 4144
Географічні дані
Географічні координати 50°25′18″ пн. ш. 27°36′07″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
219 м
Водойми річка Смілка
Місцева влада
Адреса ради 12714, Житомирська обл., Баранівський р-н, с.Смолдирів
Сільський голова Микола Васильович Гайдайчук
Карта
Смолдирів
Смолдирів
Мапа

Історична довідка

Перша згадка про село датується 1607 роком. 1905 року відбувалися масові селянські виступи[джерело?].

У 1906 році село Смолдирівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 20 верст, дворів 303, мешканців 1788[1].

В січні 1918 року встановлено радянську окупацію. У роки німецько-радянської війни з нацизмом боролися 420 жителів. Весною 1942 року за тимчасової окупації у районі Смолдирева діяла партизанська група, керована комуністом С. Я. Наталушею, яка через рік влилася до партизанського з'єднання Ю. О. Старченка. За героїзм, виявлений у боях, 85 осіб відзначили бойовими нагородами. На честь 211 загиблих односельців та воїнів-визволителів у центрі села побудовано пам'ятник. В 1996 році за ініціативи Ф. М. Ковтонюка в селі було споруджено пам'ятний знак на честь померлих під час голодомору односелеців в 1932—1933 роки.

Радянський період

За часів СРСР у селі створено центральні садиби двох колгоспів — «Авангард» та «12-річчя Жовтневої революції». «Авангард» спеціалізувалося на вирощуванні картоплі, льону, на виробництві молока та м'яса. Колгосп «12-річчя Жовтневої революції» спеціалізувався на вирощуванні племінних телиць. Провідними культурами в рослинництві були картопля і льон. 1954 року колгосп за успіхи в розвитку льонарства ушанований дипломом І ступеня Всесоюзної сільськогосподарської виставки. 1969 року колгоспниця М. С. Ковальчук була делегатом III Всесоюзного з'їзду колгоспників (Москва, 25—27 листопада 1969 р.). За успіхи в розвитку сільського господарства 48 жителів села нагороджено орденами й медалями, в тому числі орденом Леніна Н. А. Гайдайчук та С. П. Мирончук, орденом Жовтневої Революції — Г. Г. Якимовича.

Культурне життя

Народний аматорський фольклорний колектив «Льонок» створений в 1969 році, а почесне звання «народний» отримав в 1999 році.

Керівник — Карпович Любов Петрівна. До складу колективу входять 9 жінок. В репертуарі понад 80 пісень: українські народні, календарно-обрядові, побутові, чумацькі, відтворені свята, звичаї, обряди — «Весілля», «Івана Купала», «Коляда», «Андрія», «Миколая» та інші. Сьогодні склад колективу змінився, колектив бере участь у районних, обласних святах, фестивалях, конкурсах («Обереги», «Лесині джерела», «Обжинки»).

Примітки

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.