Смотрич Олександр
Олекса́ндер Смо́трич (насправді — Олександр Іванович Флорук-Флоринський; *28 квітня 1922, Кам'янець-Подільський — † 13 грудня 2011, м. Фергус, Канада) — український письменник в еміграції: прозаїк, поет, музикант. Належав до кандидатів у члени Мистецького українського руху (МУР). Емігрувавши до Канади, не належав до жодної партії, не був членом літературних спілок чи об'єднань.
| Смотрич Олександр | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Олександр Флоринський | |||
| Народився |
28 квітня 1922 Кам'янець-Подільський | |||
| Помер |
13 грудня 2011 (89 років) Фергус | |||
| Діяльність |
прозаїк поет | |||
| Мова творів | українська | |||
|
| ||||
Біографічні відомості
Справжнє прізвище — Флоринський, а прикладку Флорук його батькові додав у семінарії "батюшка", бо в класі було два Івани й обидва носили прізвище Флоринський. Псевдонімом узяв назву річки Смотрич, на якій стоїть рідне місто поета — Кам'янець-Подільський.
Жив у Харкові, де здобув музичну освіту. З 12 жовтня 1941 року — постійний кореспондент літературно-мистецького відділу газети «Українське слово» (Київ). А з вересня 1942 до 15 березня 1944 року працював у Кам'янець-Подільській редакції газети «Подолянин» на посаді літературного співробітника. Після війни опинився в Західній Німеччині. Перебував у таборах для переміщених осіб у Ганновері. Тут навчався в Ганноверській вищій музичній школі. Видав дві збірки оповідань. Належав до Мистецького українського руху. Першим критиком Смотричевих оповідань був класик української літератури Володимир Винниченко, який навертав його до раціональної парадигми прозописьма. У 1949 виїхав до Канади. Працював у лікарні, на залізниці, 1954 року влаштувався вчителем музики, затим професором по класу гри на піаніно в Торонтськім університеті. У Канаді власним коштом видав декілька збірок оповідань і віршів. Декілька останніх десятиліть мешкав на хуторі за 100 км від Торонто за означенням автора «на старій, порослій лісом, фармі».
Творчість
Автор збірок новел та оповідань «Ночі» (Ганновер: «Голуба Савоя», 1947), «Вони не живуть більше» (1948), «Вибране» (Торонто, 1952), «Буття. 16 нікому непотрібних оповідань» (1973), «Подорож у країну ночі» (Хмельницький: Просвіта, 2010), поетичних збірок «Вірші. І, ІІ» (1974), «Вірші. ІІІ» (1975), «1933» (1975), «20 коротких віршів» (1975), «Вірші. V, VI, VII, VIII» (1975), «Вірші. ІХ» (1976), «Лірник» (1976), «Ужинок» (1985), «Скупі вірші» (Хмельницький, 2011).
Упродовж десятиліть Смотрич був відомий тільки як прозаїк. Перші новели надрукував 1946 року в Мюнхені в журналі «Арка». У поезію він увійшов 1974 року, коли під маркою «сам видав» став публікувати серію збірок «Вірші».
Як зазначає Богдан Бойчук, поетичні збірки Смотрича небезпечно межують з політичною публіцистикою. Головним стимулом для них є ненависть. Найгостріше жало тієї ненависті спрямовано проти Росії та Радянського Союзу, причому поет ставить знак рівняння між цими поняттями. І навіть тоді, коли він пропускає ненависть через призму іронії, вона не злагіднюється, а ще глибше врізається у свій об'єкт.
Мова віршів Смотрича буденна, розмовна й лаконічна, позбавлена незвичних стильових прийомів чи контурів:
Він був дивак,
і вечорами, на гітарі,
любив він «Ще не вмерла Україна»
тихо награвати…
За музику таку
потрапив він за ґрати
і по дорозі в Колиму
навчився в мить одну
«Інтернаціонал»
беззубим ротом
муркотати.
Але, як відмітив Юрій Шевельов, «за фасадою кострубатої розмовности й виставленої на показ антипоетичности вірші Смотрича живуть недомовлянням, натяком, притушкованими перегуками ідей і образів, вовчим вискалом іронії».
Проза
- «Ночі» (новели, 1947).
- «Вони не живуть більше» (новели, 1948).
- «Вибране» (новели, 1952).
- «Буття, 16 нікому непотрібних оповідань» (Торонто, 1973).
- Подорож у країну ночі (Хмельницький, 2010)
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.. Словникова частина.
- Б. Б. (Бойчук Богдан). Олександер Смотрич // Поза традиції: Антологія української модерної поезії в діяспорі. — Київ, Торонто, Едмонтон, Оттава, 1993. — С. 104—106.
- Мацько В. Між висловлюванням ідеї та художньою структурою // Смотрич О. Подорож у країну ночі. — Хмельницький: Просвіта, 2010. — С. 3-28.
- Мацько В. Художні моделі людини і світу в контексті стильової динаміки української діаспорної прози XX століття // Мацько В. Українська еміграційна проза XX століття. — Хмельницький: ПП Дерепа І. Ж., 2009. — С. 12-116.
- Невідомий Олександр Смотрич (Флоринський): листування з Віталієм Мацьком (28 квітня — 90 років з дня народження письменника) [Текст] / підгот. Віталій Мацько // Слово і час. — 2012. — № 5. — С. 94-107 : фот.
- Рахманний Р. Холодний вогонь їхніх віршів // Україна атомного віку. Т. 2: Есеї і статті 1945-1986.- Торонто: Гомін України, 1988. — С. 489–491.
- Тарнашинська Л. «Квінтесенція ночі» — наскрізна метафора творчості Олександра Смотрича //Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. -С. 359–384.
- Шерех Ю. Подорож у країну ночі (Олександер Смотрич. «Ночі». Новели) // Друга черга. Література. Театр. Ідеології. — Сучасність, 1978. — С. 221–228.
- Юриняк А. Короткі оповідання О. Смотрича // Критичним пером. Літературно-критичні статті, нариси, нотатки. — Лос-Анджелес, 1974. — С. 168–172.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Грабович Г. До історії української літератури [дослідження, есеї, полеміка]. / Грабович Григорій. — К. : Критика, 2003. — 632 с.
- Шерех Ю. Пан Євген // [Електронний ресурс]. — Режим доступу до сайту : http://memorial.org.ua/education/write/malanuk/5.htm.
- Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX століття. Книга третя / Упор. Василь Яременко. — К. : Аконіт, 2003. — 800 с.
- Нікітова І. І. Творчість Олександра Смотрича: проблематика і поетика. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література. – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України, Тернопіль, 2016.