Джек Лондон

Джек Лондон
Jack London
Джек Лондон, 1903 рік
Ім'я при народженні Джон Ґріффіт Чейні
Народився 12 січня 1876(1876-01-12)
Сан-Франциско, Каліфорнія,  США
Помер 22 листопада 1916(1916-11-22) (40 років)
Ґлен-Елен, Каліфорнія,  США
·інтоксикація, уремія і передозування ліків
Поховання Jack London State Historic Parkd
Громадянство  США
Національність американці США
Діяльність прозаїк
Alma mater Університет Каліфорнії (Берклі) і Oakland High Schoold
Мова творів англійська
Роки активності 1893–1916
Напрямок реалізм
Жанр нарис, оповідання, роман, повість
Magnum opus Мартін Іден
Партія Ліва партія
Конфесія атеїзм
Батько William Henry Chaneyd
Мати Flora Londond[1]
Родичі John Londond
У шлюбі з Charmian Londond і Bessie Maddern Londond
Діти Joan Londond і Becky Londond
Автограф
 Джек Лондон у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Джек Ло́ндон (англ. Jack London, справжнє ім'я — Джон Ґріффіт Че́йні, англ. John Griffith Chaney; 12 січня 1876, Сан-Франциско — 22 листопада 1916, Глен-Еллен, Каліфорнія) — американський письменник, громадський діяч, соціаліст. Широко відомий у багатьох країнах світу як автор пригодницьких оповідань і романів. Найвідоміші твори — «Біле Ікло», «Поклик предків» та «Любов до життя», в яких розгортаються події у часи Клондайкської золотої лихоманки. Лондон також був новатором у жанрі, який пізніше розвинувся та став відомим як наукова фантастика.

Лондон належав до радикального літературного гуртка «The Crowd» у Сан-Франциско. Пропагував ідеї соціалізму, прав трудящих та розвинення профспілок. Присвятив цим темам кілька своїх робіт: роман-антиутопію «Залізна п'ята», повість «До Адама», нехудожню публікацію «Люди безодні».

Біографія

Коли йому було близько восьми місяців, його мати вийшла заміж за фермера Джона Лондона, який усиновив маленького Джека Ґріффіта, і майбутній письменник отримав його прізвище.

9-річний Джек Лондон і його собака Ролло, 1885

Джек Лондон рано почав працювати: ще школярем продавав ранішні та вечірні газети. Після закінчення початкової школи у чотирнадцятирічному віці влаштувався на консервну фабрику робітником. Робота була дуже важкою, і він пішов з фабрики. Був «піратом на устриць»: ловив устриці в бухті Сан-Франциско, що було заборонено. У цей час вживав надмірну як для свого віку кількість алкоголю. Його товариші на слу́жбі вважали, що якщо він не змінить спосіб життя, то помре через рік-два.

У 1893 році найнявся матросом на промислову шхуну, яка відправлялася ловити котиків до берегів Японії і в Беринговому морі. Перше плавання дало Лондону багато яскравих вражень, які лягли потім в основу багатьох його морських розповідей і романів.

Перший нарис Лондона «Тайфун біля берегів Японії», за який він отримав премію однієї з газет Сан-Франциско, став початком його літературної кар'єри.

У 1897 році Лондон разом зі своїм 62-річним чоловіком дружини подалися на Клондайк шукати золота. Їхній маршрут пролягав через Юно, Скаґуей і Даї, і далі — через Чілкутський перевал до озера Лінденберґ і по Юкону — до Доусон-Сіті[джерело?]. Чоловік дружини незабаром повернувся додому, а Джек продовжував подорож із новими компаньйонами. До Доусона вони не допливли, а зупинилися за 100 км у покинутому зрубі. Там Джек прожив до наступного літа.

Золота на зареєстрованій ними ділянці не виявилося, проте Джек мав змогу наслухатися численних історій і приповідок про життя золотошукачів. Навесні цинга сильно підірвала його здоров'я, лікуватися було нічим, і він вирішив повернутися додому. Щоб не повторювати знову маршрут, він із компаньйонами спорудив човен і спустився Юконом до Берингового моря (майже 2500 км). Пережите за цей рік стало основою його оповідань, які принесли йому успіх і славу.

«Морський вовк». 1904. Перше видання

Потім були збірки розповідей: «Син Вовка» (Бостон, 1900), «Бог його батьків» (Чикаго, 1901), «Діти морозу» (Нью-Йорк, 1902), «Віра в людину» (Нью-Йорк, 1904), «Місячне лице» (Нью-Йорк, 1906), «Втрачене лице» (Нью-Йорк, 1910), а також романи «Дочка снігів» (1902) і «Морський вовк» (1904), які створили письменникові щонайширшу популярність. Варто зауважити, що перші збірки оповідань виявили найвищий рівень літературної майстерності Джека Лондона. Решта творів, які були написані після здобуття широкого визнання, позначені трафаретністю, псевдохудожністю та не мали серед читачів великого успіху.

В 1907—1909 роках здійснив плавання на яхті «Снарк», в кінці якого написав роман «Мартін Іден». Історія подорожі викладена в автобіографічному нарисі «Подорож на яхті „Снарк“» (1911 р.).

З липня по вересень 1911 року Джек Лондон також здійснив кінні подорожі Каліфорнією та сусідніми штатами, які описав в оповіді «Четвіркою коней на північ від затоки».

Смерть
Могила Джека та Чарміан Лондонів

Джек Лондон помер 22 листопада 1916 року у своєму спальному ґанку (популярне колись у США приміщення ґанку, яке перероблялося під спальню), який знаходився в котеджі на його особистому ранчо[2]. Хоча Лондон був досить міцним та витривалим чоловіком, проте він страждав від декількох серйозних хвороб, враховуючи підхоплену цингу в Клондайку[3]. Також, під час його подорожі на кораблі «Снарк», він та Чарміан заразилися невизначеними тропічними інфекціями та хворобами, зокрема фрамбезією. В останні місяці свого життя він також страждав від дизентерії, запущеного алкоголізму й уремії[4]. У нього були сильні болі, які він знижував за допомогою морфіну.

Прах Лондона був закопаний на його майновій ділянці неподалік від «Вовчого будинку». Похорон відбувся 26 листопада 1916 року, в якому взяли участь тільки його найближчі друзі, родичі та працівники ранчо. Відповідно до побажань Лондона, його тіло було кремовано. Після смерті Чарміан у 1955 році, вона також була кремована і похована разом із чоловіком в одному місці, яке заздалегідь вибрав Лондон. Могила позначена кругляко́м покритим мохом. Будівлі та ділянка ранчо були пізніше перетворені на «Jack London State Historic Park», який знаходиться в місцевості Глен-Еллен, штат Каліфорнія.

Дебати щодо самогубства

Через використання морфіну перед смертю, деякі старіші джерела описують смерть Лондона як самогубство, деякі пишуть про це і зараз[5]. Чутки про це ходили одразу після його смерті. Люди базували свої припущення також на подібних інцидентах у його власних художніх книгах. Проте в офіційному свідоцтві про смерть причиною смерті Джека Лондона вказано уремію, яка супроводжувалась гострими нирковими коліками.

Біограф Сташ писав:

Після смерті Лондона, яка була спричинена багатьма причинами, розвинувся біографічний міф, який зображав Лондона як алкоголіка-бабника, який вчинив самогубство. Проте останні дослідження, які спираються на перші посмертні документи кидають виклик цій карикатурі.

Більшість біографів, в тому числі і Рус Кігмен, зараз погоджуються на тому, що Лондон помер від уремії, яка посилилась від ненавмисно прийнятої великої дози морфіну[6].

У художніх творах Лондона є декілька самогубств або згадки про них. У своєму автобіографічному романі «Джон Барлікорн» він пише, що було б добре вистрибнути п'яним за борт корабля в затоці Сан-Франциско, «деякі безладні уявні думки про відхід разом із відпливом несподівано огорнули мене». Також ця тема існує в книгах «Маленька господиня великого будинку» та «Мартін Іден».

Екранізації творів

Багато творів Джека Лондона лягли в основу фільмів. На сьогодні відомо понад 50 фільмів за його творами, зокрема:

Творчість

Романи і повісті
Назва українськоюНазва англійськоюРік виданняПримітки
Подорож на «Сліпучому»The Cruise of the Dazzler1902
Дочка снігівA Daughter of the Snows1902
Поклик предківThe Call of the Wild1903
Листи Кемптона — ВесуThe Kempton-Wace Letters1903Співавтор Анна Струнська
Морський вовкThe Sea-Wolf1904
ГраThe Game1905
Біле ІклоWhite Fang1906
До АдамаBefore Adam1907
Залізна п'ятаThe Iron Heel1908
Мартін ІденMartin Eden1909
Час-не-чекаєBurning Daylight1910
ПригодаAdventure1911
Подорож на яхті «Снарк»The Cruise of the Snark1911Автобіографічна повість
Шарлатова чумаThe Scarlet Plague1912
Син СонцяA Son of the Sun1912
Лютий звірThe Abysmal Brute1913
Місячна долинаThe Valley of the Moon1913
Джон Ячмінне ЗерноJohn Barleycorn1913Автобіографічна повість
Бунт на «Ельсінорі»The Mutiny of the Elsinore1914
Міжзоряний мандрівникThe Star Rover1915
Маленька господарка великого будинку The Little Lady of the Big House1916
Джеррі-острів'янинJerry of the Islands1917
Майкл, брат ДжерріMichael, Brother of Jerry1917
Серця трьохHearts of Three1920
Бюро вбивствThe Assassination Bureau, Ltd1963Незавершений твір (його дописав Роберт Л. Фіш)

Збірки оповідань
Назва українськоюНазва англійськоюРік виданняПримітки
Син ВовкаSon of the Wolf1900
Бог його батьківThe God of His Fathers & Other Stories1901
Діти морозуChildren of the Frost1902
Віра в людинуThe Faith of Men and Other Stories1904
Розповіді рибальського патруля Tales of the Fish Patrol1906
Місячне обличчяMoon-Face and Other Stories1906
Любов до життяLove of Life and Other Stories1907
ДорогаThe Road1907Збірка автобіографічних нарисів
Втрачене обличчяLost Face1910
РеволюціяRevolution and other essays1907Збірка публіцистичних нарисів
Розповіді південних морівSouth Sea Tales1911
Коли боги посміхаютьсяWhen God Laughs and Other Stories1911
Храм гординіThe House of Pride & Other Tales of Hawaii1912
Смок БелльюSmoke Bellew1912
Народжена вночіThe Night Born1913
Сила сильнихThe Strength of the Strong1914
Черепахи ТасманаThe Turtles of Tasman1916
Червоний богThe Red One1918
На циновці МакалоаOn the Makaloa Mat1919
Голландська мужністьDutch Courage and Other Stories1922

Окрім того, Джек Лондон писав публіцистичні твори і декілька оповідань, котрі не ввійшли у вищезазначені збірки.

Переклади українською

Твори американських письменників складають одну з найоб'ємніших сторінок в історії українського художнього перекладу 1920—1930-х рр., а особливо Джек Лондон. За кількістю опублікованих україномовних перекладів у 1920—1930-х роках його можна назвати найулюбленішим зарубіжним письменником тогочасного українського читача. Появі повної збірки творів із 30 томів передували окремі видання оповідань Лондона у перекладі Софії Куликівни, Сергія Вільхового (Титаренка), Андрія Ніковського, Ніни Дубровської, Катерини Джунківської та І. Попова.

Протягом 1927—1930 рр. київське видавництво «Сяйво» випустило повну збірку творів Джека Лондона, за редакцією Освальда Бургардта (24 тт.; 1932 р. вийшов 27-й том). До перекладів долучилися Дмитро і Марія Лисиченки, Катерина Джунківська, Іван та Максим Рильські, Катерина Корякіна та Вероніка Гладка, Вероніка Черняхівська, Лідія Всеволжська та Пантелеймон Ковальов, Марія Візьмітина, Федір Яцина, Володимир Троцина, Костянтин Шмиговський, Ольга Косач-Кривинюк, Ганна Касяненко, Ніна Дубровська та Галина Яр, Ада Магніс і Сергій Зеленецький, Іван Волинець та інші. Паралельно з томами повної збірки друкувались окремі видання творів письменника, зокрема, роман «Серця трьох» вийшов у перекладі Миколи Іванова. Деякі з цих видань згодом перевидавали. Так, роман «Білий зуб» у перекладі Вероніки Гладкої та Катерини Корякіної був перевиданий 1939 і 1957 рр., роман «Мартін Іден» у перекладі Марії Рябової перевидавався вже 1954 року.

Роман «Місячна долина» у 1927 році переклала талановита українська поетеса та перекладач Вероніка Черняхівська. Завдяки блискучому перекладу роман був перевиданий у 1971 році в дванадцятитомнику Джека Лондона. Окрім роману, В. Черняхівська переклала ще його оповідання для дітей. «Вовк Рудько» і «Таємниця малого Кіша» вийшли окремим виданням.

  • Джек Лондон. Серця трьох. — Київ, Веселка, 1993, пер. з англ. Миколи Іванова, за редакцією Юрія Лісняка.
  • Джек Лондон. Біле Ікло: повість та оповідання: для серед. шк. віку / Джек Лондон; худож. оформл. І. М. Гаврилюк. — Київ: Веселка, 1986. — 216 с.
  • Джек Лондон. Збірка оповідань «Золотий яр». Переклад з англійської: Андрій Ніковський. — Київ: Слово. 1925. — 129 с.
  • Джек Лондон. «Вовчі сини». Переклад з англійської: ?. — Мюнхен: Лоґос. ?. — 172 стор. (примітка: це передрук радянського видання 1928 року під редакцією б. п. Юрія Клена.) (завантажити з Діаспоряни).
  • Джек Лондон. «Діти морозу». Переклад з англійської: ?. — Мюнхен: Лоґос. ?. — 180 стор. (примітка: це передрук радянського видання 1928 року під редакцією б. п. Юрія Клена.) (завантажити з Діаспоряни).
  • Джек Лондон. «Залізна п'ята». Переклад з англійської: ?. — Харків — Берлін — Нью-йорк — Вінніпеґ: Космос, 1923. — 307 стор. (примітка: друге видання, переглянуте та ілюстроване Іваном Бабієм) (завантажити з Діаспоряни).
  • Джек Лондон. «Залізна п'ята». Переклад з англійської: ?. — Німеччина: Дніпро, 1948. — 116 стор. (серія «Бібліотека зарубіжної літератури») (завантажити з Діаспоряни).
  • Джек Лондон. Твори у 30-ти томах. (незавершене, вийшло лише 27 з 30 томів). За редакцією Освальда Бургардта. Переклад з англійської: Вероніка Гладка, Катерина Корякіна та інші. — Харків — Київ: ДВУ, Київ: Сяйво, 1927—1930, 1932 рр.
  • Джек Лондон. Мексіканець. Переклад з англійської: ?. — Київ: ?, 1957 р. — 38 стор.
  • Джек Лондон. Твори: у 12-ти томах. Переклад з англійської: Вероніка Гладка, Катерина Корякіна та інші. — Київ: Дніпро, 1969—1972 рр.[7]
  • Джек Лондон. Любов до життя. Переклад з англійської: ?. — Київ: Дніпро, 1976. — 254 с.
  • Джек Лондон. Твори: у 2-х томах. — Київ: Дніпро, 1986. — 557 та 583 стор.
  • Том 1: Мартін Іден (переклад Марії Рябової), Залізна п'ята (переклад Володимира Троцини під редакією Юрія Лісняка)
  • Том 2: Оповіддання (найвідоміші оповідання з різних збірок та цикл оповідань «Смок Беллю»)
  • Джек Лондон. Біле Ікло. Поклик предків. Переклад з англійської: Т. І. Ілик. — Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2006. — 286 с. — (Бібліотека світового бестселера). — ISBN 966-338-412-3
  • Джек Лондон. Звичай білої людини / The white man's way. Переклад з англійської: Д. О. Радієнко; худож.-оформ. Л. Д. Киркач-Осіпова. — Харків : Фоліо, 2009. — 255 с. — ISBN 978-966-03-4020-6. (переклад українською та оригінал англійською; перевидання 2017).
  • Джек Лондон. Жага до життя. Поклик пращурів. Біле Ікло. Переклад з англійської: М. Гіптенко, О. Донічева; ілюстр. Ніни Петенько. — Київ: Країна Мрій, 2010. — 352 стор. (Всеволод Нестайко радить прочитати). ISBN 978-966-424-215-5 (перевидання 2011, 2016)
  • Джек Лондон. Син Вовка. Переклад з англійської: Ольга Косач-Кривинюк та Ігор Андрущенко. — Київ : Знання, 2014. — 198 с. — (English Library) — ISBN 978-617-07-0203-6.
  • Джек Лондон. Серця трьох; пер. з англ. Миколи Іванова. — К. : Знання, 2015. — 342 с. — (Скарби: молодіжна серія). ISBN 978-617-07-0316-3
  • Джек Лондон. Біле Ікло; пер. з англ. Вероніки Гладкої та Катерини Корякіної. — К. : Знання, 2015. — 238 с. — (English Library).
  • Джек Лондон. Любов до життя. пер. з англ. Н. Дубровська, Г. Яр К. : Знання, 2016. — 174 с. — (English Library). ISBN 978-617-07-0378-1
  • Джек Лондон. Смок Беллю; Смок і Малюк. пер. з англ. Марія Лисиченко: Знання, 2017. — 303 с. — (Скарби: молодіжна серія). ISBN 978-617-07-0440-5
  • Джек Лондон. Безумство Джона Харнеда. (Електронний ресурс) / Пер. з англ. // Ізборник. — К., 2011. — Режим доступу: http://izbornyk.org.ua/london/harned.htm.
  • Джек Лондон. Біле Ікло. Поклик предків. Жага до життя. Переклад з англійської: І. Л. Базилянська. Харків: Школа, 2015. 656 стор. («Бібліотека пригод»). ISBN 978-966-429-014-9
  • Джек Лондон. Північна одіссея: новели; Переклад з англійської: ?; передмомва та примітки: Н. Білик. Харків: Бібколектор, 2013. 413 стор. — ISBN 978-617-7013-12-8
  • Джек Лондон. Північні оповідання: для серед. шк. віку / Джек Лондон ; упоряд. та передм. І. Андрусяка ; іл. В. Бариби. — Вид. 2-ге, без змін. — Київ: Національний Книжковий Проект, 2012. — 208 с. : іл. — (Бібліотека шкільної класики). — ISBN 978-617-592-192-0
  • Джек Лондон. Біле Ікло; Пригоди Смока і Малюка; пер. І. Л. Базилянська. Харків: Школа, 2010. — 528 с. (Бібліотека пригод). — ISBN 978-966-429-014-9
  • Джек Лондон. Мартін Іден: роман / Джек Лондон ; пер. з англ. М. І. Рябова ; передм. та прим. Н. Білик ; худож.-іл. В. Звольський. Харків: Фоліо, 2004. — 383 с. : іл. — (Бібліотека світової літератури). — ISBN 966-03-2228-3
  • Джек Лондон. Мартін Іден: роман / Джек Лондон; пер. з англ. Дмитра Лисиченка — К: Знання, 2017. — 350 с. Серія «Класна література» — ISBN 978-617-076-7-044
  • Джек Лондон. Поклик предків: повісті ; Біле Ікло / Джек Лондон ; автор вступн. ст. та комент. Є. В. Бондаренко. Харків: Ранок-НТ, 2003. 368 с. — ISBN 966-8082-30-3

Див. також

Примітки
  1. Geni.com — 2006. — 175000000 екз.
  2. On This Day: November 23, 1916: OBITUARY – Jack London Dies Suddenly On Ranch. The New York Times. Процитовано 6 січня 2014.
  3. Jack London (1911). The Cruise of the Snark. Macmillan.
  4. Marin County Tocsin. contentdm.marinlibrary.org. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 26 липня 2019.
  5. Columbia Encyclopedia «Jack London», «Beset in his later years by alcoholism and financial difficulties, London committed suicide at the age of 40.»
  6. «Did Jack London Commit Suicide?» Архівовано 14 вересня 2008 у Wayback Machine., The World of Jack London
  7. примітка: у 12-ти томному виданні частково використано українські переклади 20—30-х pp., зокрема з незавершеного тридцятитомного видання творів Лондона (1927—1932 pp.) у якому вийшло 27 томів з 30-ти, але ряд творів в українському перекладі публікується вперше. В 12-му томі вміщено бібліографію українських видань Лондона.

Література
Загальна література
Бібліографія українських перекладів
  • С. Родзевич. Джек Лондон в українських перекладах. «Життя й революція», 1928, № 10
  • P. Біганський, Р. Мороз. Твори Джека Лондона в українських перекладах (бібліографічний покажчик). (міститься у книзі: Джек Лондон. Твори у 12-ти томах, Т. 12. Київ: Дніпро, 1972.)
  • Р. Доценко. Джек Лондон в українських перекладах. «Всесвіт», 1976, № 5

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.