Соболєв Микола Володимирович

Народився 28 травня 1935 року в місті Ленінграді.

У 1958 році закінчив геологічний факультет Львівського державного університету

З 1960 року працював в Інституті геології і геофізики CO АН СРСР (м. Новосибірськ). В 1972 році захистив дисертацію доктора геолого-мінералогічних наук.

29 грудня 1981 року обраний членом-кореспондентом АН СРСР. У 1985 році йому присвоєно звання професора[2]. 15 грудня 1990 року обраний академіком АН СРСР.

У 1990-2006 роках працював директором Інституту мінералогії і петрографії ЗІ РАН.

Молодший брат — академік Олександр Володимирович Соболєв, геолог.

• 1976 — Ленінська премія — за цикл робіт з фаціям метаморфізму (спільно з В.С. Соболєвим, М. Л. Добрецовим, В.В. Ревердатто, В.В. Хлестовим)[3]
• 1982 — орден «Знак Пошани»[2]
• 1986 — заслужений діяч науки Якутської AРCP
• 1989 — орден Трудового Червоного Прапора
• 1991 — Державна премія СРСР
• 1999 — Орден Дружби[4]
• 2007 — орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня — за заслуги в області дослідження, освоєння і використання Світового океану і великий внесок у зміцнення потенціалу Росії[5]
• 2007 — Премія імені А. Е. Ферсмана РАН — за цикл робіт «Роль глибинних мантійних флюїдів в утворенні алмазів»
• 2019 — Медаль Фрідріха Бекке[6].

• 1993 — іноземний член Національної академії наук США.

• Персональна сторінка Николая Владимировича Соболева на офіційному сайті РАН (рос.)
• Академику Соболеву Николаю Владимировичу — 75 лет! на сайте РАН
• Библиография Н. В. Соболева в информационной системе «История геологии и горного дела» РАН.