Собор святого Павла

Собо́р Свято́го Павла́ (англ. St Paul's Cathedral) — собор у Лондоні. Один із символів міста і Англіканської церкви загалом. Знаходиться в районі Сіті. Збудований у конфесійному стилі в 1675-1708 роках.

Собор святого Павла
51°31′ пн. ш. 0°06′ зх. д.
Тип споруди англіканський або єпископальний соборd і пам'ятка
Розташування  Велика Британія[1], Лондонське Сіті[1]
Архітектор Крістофер Рен
Перша згадка 604
Початок будівництва 1675
Кінець будівництва 1708
Висота 111 м і 67 м
Будівельна система Портлендський вапнякd
Стиль Англійське бароко
Належність англіканство
Єпархія Diocese of Londond
Стан реєстрова будівля 1 ступеняd
Адреса St Paul's Churchyard, EC4
Оригінальна назва англ. St Paul's Cathedral
Присвячення Павло
Вебсайт stpauls.co.uk
Собор святого Павла (Сполучене Королівство)
 Собор святого Павла у Вікісховищі

Старий собор

Собор є унікальним за своєю історією — сучасний храм є вже п'ятою за віком культовою спорудою, яку збудували на цьому місці. Близько 604 року на місці колишніх римських будівель християнські місіонери звели дерев'яну церкву. У 675 році її було спалено язичниками. Відбудований храм був уже з каменю.

Згідно з Англо-саксонською хронікою собор було розграбовано вікінгами у 961 році.

У 962 році собор будують втретє, також із каменю. Англо-саксонська хроніка пише, що він згорів, як і більшість Лондона, під час пожежі 1087 року.

Старий собор Св. Павла. Згорів під час Великої пожежі 1666 року

Найвідомішим «Старим Сент-Полом» (англ. Old St Paul's) став четвертий, який почали будувати після пожежі 1087 року. Будівельні роботи затяглися на 200 років, велика частина була зруйнована під час пожежі 1136 року. Освячення храму відбулося в 1240 році, але потім було прийнято рішення про чергову добудову і повторне освячення собору відбулося в 3 р. Як свідчать розкопки Френсіса Пенроуза, проведені у 1878 р. старий Собор Святого Павла вражав своєю величчю, характерною для готичного стилю — 178 метрів завдовжки і 30 (87 у найширшому місці) метрів завширшки робили його третім найдовшим храмом Європи. На куполі височів шпиль, завдяки якому собор досягав близько 149 метрів заввишки.

З часом будівля руйнувалась, багатий орнамент був одним із джерелом наповнення королівської казни, який використовували, зокрема, Генріх VIII і Едуард VI. Будівельні матеріали та частини стін використовували під час спорудження інших будівель. У 1561 році шпиль собору було знищено блискавкою.

Четвертий «Старий Сент-Пол» згорів під час Великої пожежі 1666 року, вогонь легко поширювався через те, що будівля мала дерев'яний дах. Після цього влада остаточно вирішила збудувати на місці храму новий собор у сучасному стилі. Пожежа пришвидшила виконання проєкту, над яким почали задумуватись ще задовго до її початку.

Будівництво
Поземна проєкція

Створення проєкту нового собору було доручено в 1668 році Крістоферу Рену — провідному архітектору Британії. Наступного року він представив свій перший проєкт, який, проте, було відкинуто. Другий проєкт (бл. 1670—1672) теж не отримав схвалення. Зрештою остаточний проєкт храму було затверджено в 1675 р. і в червні того ж року розпочато будівництво. Первинно було заплановано, що собор матиме невеликий купол, проте з дозволу Карла II його розміри було збільшено.Також у соборі стала присутня Галерея шепота - Whispering gallery.

Над оздобленням церкви працювали такі відомі митці, як різьбяр Грінлінг Гіббонс і живописець Джеймс Торнхілл.

Будівництво завершено 20 жовтня 1708 року, в 76-й день народження Рена.

Урочистості

У соборі поховані відомі персони: адмірал Гораціо Нельсон, герцог Веллінгтон, Лоуренс Аравійський, Вінстон Черчілль та ін.

Хоча більшість членів британської королівської сім'ї проводять шлюбні церемонії у Вестмінстерському абатстві, шлюб принца Чарльза і Діани Спенсер відбувся саме тут.

Примітки
  1. archINFORM — 1994.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.