Сова сіра

Сова́ сі́ра[1] (Strix aluco) — птах родини Совові (Strigidae). Довжина 41—66 см, вага 450—1200 г. Ареал розповсюдження — Європа, Західний Сибір, Північна Африка. В Україні звичайний осілий птах Полісся, Лісостепу, Криму й Карпат. У степовій зоні  — рідкісний.

?
Сова сіра

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Завропсиди (Sauropsida)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Совові (Strigidae)
Рід: Сова (Strix)
Вид: Сова сіра
Біноміальна назва
Strix aluco
Linnaeus, 1758

Посилання
Вікісховище: Strix aluco
ITIS: 555428
МСОП: 22725469
NCBI: 111821
Fossilworks: 365951

Корисний птах (знищує мишоподібних гризунів).

Зовнішній вигляд

Птах середніх розмірів, приблизно з ворону сіру з короткими крилами і коротким заокругленим хвостом. На голові 2 широкі довгасті смуги білого забарвлення з рябизною. Лицевий диск, як у сови довгохвостої, не обмежений і вгадується лише по структурі оперення або ж обмежений темною смугою. Очі доволі великі, чорні. Між очей над дзьобом валики з білого пір'я у вигляді півмісяців. Дзьоб сірий. Забарвлення буває сірим і рудим. У птахів сірого забарвлення спина буро-сіра, значно темніша ніж груди. На грудях великі довгасті темно-бурі або чорні плями, перекреслені тонкими поперечними штрихами. У рудої морфи спинна сторона бура, низ світліший, вохристо-рудий. Плямистість така ж як і у сірої морфи. На плечах, як правило, білі плями. У природі відрізняються від інших сов розмірами, великою крутою головою без «вушок». Пухові пташенята в першому вбранні білі з вохристим відтінком на спині. Довкола очей круглі сіруваті плями. Забарвлення голови світліше ніж забарвлення грудей.

Крик самця у шлюбний період: «ху-ху-хуу». Крик самки: «кувіі-кувітт»; біля гнізда «бек-бек».

Особливості біології
Яйце підвиду Strix aluco sylvatica в оологічній колекції, Тулузький музей

Гніздовий період починається рано. На початку березня. Сова сіра в більшості випадків влаштовує гнізда в природних дуплах старих лип, дубів, тополь, берез, верб і осик. У карстових і гірських районах гніздиться в глибоких нішах і тріщинах скельних оголень бортів карстових ям, річкових долин. Дещо рідше гніздиться в людських спорудах: на горищах будинків, в дахах церков. Власного гнізда не робить, відкладаючи яйця на існуючий субстрат. Повна кладка 2-6 (частіше 3 — 5) білих яєць, в кінці березня — на початку квітня. Насиджує самка 30 днів. Пташенята стають дорослими через 35-40 днів.

Живляться мишоподібними переважно гризунами, рідше — комахами, птахами та жабами.

Галерея

Примітки
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.