Согас

Согас, або Соґас (англ. Saugus) — місто (англ. town) в США, в окрузі Ессекс штату Массачусетс. Населення 26 628 осіб (2010[1]). Місто розташоване на відстані 10 км від Бостона.

Місто
Согас
англ. Saugus

Координати 42°27′53″ пн. ш. 71°00′38″ зх. д.

Країна США
Штат Массачусетс
Округ Ессекс
Дата заснування 1629
Площа 30,6 км²
Висота центру 6  м
Населення 26628 осіб (2010[1])
Густота населення 870,20  осіб/км²
Часовий пояс UTC−5, влітку UTC-4
Телефонний код 339, 781
Поштовий індекс 01906
Код FIPS 2500960015
GeoNames 4950267
OSM 90434 ·R (Ессекс)
Офіційний сайт saugus-ma.gov
Согас
Согас (США)
Согас
Согас (Массачусетс)

У США місто відоме тим, що тут було збудовано перший у Північній Америці металургійний завод з повним металургійним циклом, який працював у 1646—1668 роках. Територія реконструйованого металургійного заводу є національною історичною пам'яткою США.

Назва міста

Назва міста Согас походить від назви місцевості, в якій виникло поселення. Согас, можливо, індіанське слово, що перекладається як «великий» або «довгий», «протягнутий» і відноситься до ділянки океанського берегу між сучасними містами Свомпкот і Рівієр.

Розташування міста Согас на карті штату Масачусетс. Рожевим кольором виділено територію округу Ессекс.

Демографія

Історія переписів
ПереписНаселенняЗміна в %
1820748
183096028.3%
1840109814.4%
1850155241.3%
1860202430.4%
1870224711.0%
1880262516.8%
1890367339.9%
1900508438.4%
1910804758.3%
192010 87435.1%
193014 70035.2%
194014 8250.9%
195017 16215.8%
196020 66620.4%
197025 11021.5%
198024 746−1.4%
199025 5493.2%
200026 0782.1%
201026 6282.1%
* = population estimate.
Джерело: Дані переписів населення США та
PEP.[2][3][4][5][6][7][8][9][10][11]

Згідно з переписом 2010 року[1], у місті мешкало 26 628 осіб у 10 318 домогосподарствах у складі 7144 родин. Було 10775 помешкань

Расовий склад населення:

До двох чи більше рас належало 1,6 %. Частка іспаномовних становила 4,0 % від усіх жителів.

За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 19,1 % — особи молодші 18 років, 63,5 % — особи у віці 18—64 років, 17,4 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 43,9 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 91,0 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 88,8 чоловіків також старших 18 років.

Середній дохід на одне домашнє господарство становив 96 266 доларів США (медіана 82 188), а середній дохід на одну сім'ю 109 330 доларів (медіана 95 717). Медіана доходів становила 65 702 долари для чоловіків та 53 249 доларів для жінок.[Прим. 1] За межею бідності перебувало 8,1 % осіб, у тому числі 11,9 % дітей у віці до 18 років та 9,0 % осіб у віці 65 років та старших.

Цивільне працевлаштоване населення становило 15 120 осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 26,3 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 13,9 %, роздрібна торгівля — 11,2 %.

Історичні пам'ятки

Металургійний завод XVII століття

Металургійний завод у місті Согас вважається першим металургійним заводом Північної Америки з повним металургійним циклом. Завод було збудовано через двадцять років після переселення колоністів на цю територію. Сировиною для домни була місцева болотна руда, як паливо для печі використовувалося деревне вугілля. Завод працював у 1646—1668 роках.

Домна, кузня, склад і док на території колишнього заводу є реконструкціями, відновленими на тих самих місцях, на яких вони були збудовані у XVII столітті.

Реконструйованому металургійному заводу в Согасі 1963 року надано статус національної історичної пам'ятки, яку 1966 року занесено до Національного реєстру історичних місць США. Согаський металургійний завод з 1968 року також є визначним історичним об'єктом США національного значення (англ. National Historic Site).

Об'єкт пояснює, як працювали ранні промислові виробництва.

Парк відкритий для відвідування у період з березня по листопад.

Будинок сім'ї Бодман

Місто Согас. Будинок Бодмана.
Будинок Бодмана.

Будинок Бодманів, збудований приблизно 1687 року, є класичним прикладом будинків, які будували британські колоністи у Новій Англії. Будівля збереглася майже у своєму первинному вигляді і тому є видатною пам'яткою і важливим об'єктом для вивчення ранньої американської колоніальної архітектури. Раніше будинок Бодманів був відомий також під назвою «шотландський будинок», бо вважалося, що саме цей будинок використовувався як в'язниця для шотландських каторжан, привезених сюди для роботи на металургійному заводі. Однак, дослідження показали, що в'язниця була, скоріш за все, у іншому місці, а цей будинок було збудовано саме сім'єю Бодманів.[12]

Є різні оцінки щодо часу побудови цього будинку, однак відомо, що його було збудовано близько 1687 року і хазяїном дому був такий собі Вільям Бодман. Приблизно 1696 року з задньої частини будинку була зроблена прибудова. Хоча з тих часів зовнішній вигляд будинку не змінився, все ж були зроблені деякі зміни: замінено віконні рами на деяких вікнах і приблизно 1725 року було замінено сходи всередині дому.[12] 1961 року будинку надано статус національної історичної пам'ятки США.[13] 1966 року занесений до Національного реєстру історичних місць США[14]

Нині будинок належить організації Історична Нова Англія і відкритий для відвідування лише двічі на рік.

Див. також

Примітки

  1. Річний дохід на особу, яка працювала на повну ставку. Оцінка в доларах 2015 року.

Джерела

  1. American FactFinder. Бюро перепису населення США. Процитовано 16-06-2019.(англ.)
  2. Total Population (P1), 2010 Census Summary File 1. American FactFinder, All County Subdivisions within Massachusetts. Бюро перепису населення США. 2010.
  3. Massachusetts by Place and County Subdivision - GCT-T1. Population Estimates. Бюро перепису населення США. Процитовано 12 липня 2011.
  4. 1990 Census of Population, General Population Characteristics: Massachusetts. US Census Bureau. December 1990. Table 76: General Characteristics of Persons, Households, and Families: 1990. 1990 CP-1-23. Процитовано 12 липня 2011.
  5. 1980 Census of the Population, Number of Inhabitants: Massachusetts. US Census Bureau. December 1981. Table 4. Populations of County Subdivisions: 1960 to 1980. PC80-1-A23. Процитовано 12 липня 2011.
  6. 1950 Census of Population. 1: Number of Inhabitants. Bureau of the Census. 1952. Section 6, Pages 21-10 and 21-11, Massachusetts Table 6. Population of Counties by Minor Civil Divisions: 1930 to 1950. Процитовано 12 липня 2011.
  7. 1920 Census of Population. Bureau of the Census. Number of Inhabitants, by Counties and Minor Civil Divisions. Pages 21-5 through 21-7. Massachusetts Table 2. Population of Counties by Minor Civil Divisions: 1920, 1910, and 1920. Процитовано 12 липня 2011.
  8. 1890 Census of the Population. Department of the Interior, Census Office. Pages 179 through 182. Massachusetts Table 5. Population of States and Territories by Minor Civil Divisions: 1880 and 1890. Процитовано 12 липня 2011.
  9. 1870 Census of the Population. Department of the Interior, Census Office. 1872. Pages 217 through 220. Table IX. Population of Minor Civil Divisions, &c. Massachusetts. Процитовано 12 липня 2011.
  10. 1860 Census. Department of the Interior, Census Office. 1864. Pages 220 through 226. State of Massachusetts Table No. 3. Populations of Cities, Towns, &c. Процитовано 12 липня 2011.
  11. 1850 Census. Department of the Interior, Census Office. 1854. Pages 338 through 393. Populations of Cities, Towns, &c. Процитовано 12 липня 2011.
  12. Patricia Heintzelman and Charles Snell (1977(?)) National Register of Historic Places Inventory-Nomination: Boardman House, National Park Service and Accompanying four photos, exterior, from 1967
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 червня 2009. Процитовано 10 квітня 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.