Солодушка великоквіткова

Солодушка великоквіткова[1][2] або солодушка великоцвіта[3] (Hedysarum grandiflorum) — вид рослин родини бобові (Fabaceae), поширений у пд.-сх. Європі й зх. Сибіру.

?
Солодушка великоквіткова

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
— Судинні (Tracheophyta)
— Покритонасінні (Angiosperms)
— Евдикоти (Eudicots)
— Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Hedysareae
Рід: Солодушка (Hedysarum)
Вид: Солодушка великоквіткова
Біноміальна назва
Hedysarum grandiflorum
Pall., 1773
Посилання
Вікісховище: Hedysarum grandiflorum
Віківиди: Hedysarum grandiflorum
EOL: 703946
IPNI: 497739-1
ITIS: 514526
NCBI: 1412061

Опис

Багаторічник 20–40 см завдовжки. Чашечка наполовину коротша за віночок; човник віночка коротший його прапора; боби поперечно-зморшкуваті; листочки зверху темно-зелені, негусто опушені[2].

Поширення

Європа: Україна, Болгарія, Румунія, пд.-зх. Росія; Азія: зх. Сибір[4][5].

В Україні зростає на крейдяних і вапнякових відслоненнях — у сх. ч. Лісостепу і півд. ч. Степу, зрідка[2]. Входить у списки регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Харківської областей[1].

Практичне використання

Коріння їстівне. Свого часу відігравало велику роль у харчуванні місцевого населення. Його їдять сирим і приготовленим різним способом. Варені корені солодушки обкачують у борошні і смажать, отримуючи надзвичайно смачну й поживну страву. Кладуть коріння також у всілякі юшки, овочеві салати.[6]

Галерея

Джерела
  1. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 199. (рос.)(укр.)
  3. Hedysarum grandiflorum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 15.02.2018. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 15.02.2018. (англ.)
  6. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.74
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.