Соломко Надія Павлівна

Батько Павло Пилипович Шевченко — виходець із Черкащини. Після важкого поранення в бою з німцями йому у Кам'янець-Подільському шпиталі ампутували ногу. Мама, Зінаїда Миколаївна Осочинська, була там медсестрою і доглядала його. Потім вони побралися. Павло Пилипович усе життя працював, шив взуття. У сім'ї Шевченків було четверо дітей — Віра, Надія, Любов і Микола.

Надія Шевченко 1961 року закінчила Кам'янець-Подільську середню школу № 3, 1964 року — Кам'янець-Подільський індустріальний технікум.

В'язанням захопилася у Білій Церкві, куди потрапила за направленням після закінчення технікуму. Невдовзі переїхала до чоловіка на Прикарпаття. Відтоді живе і працює в Івано-Франківську.

Надія Соломко в'яже ікони. Перша виставка відкрилася 19 грудня 2002 року в Івано-Франківську, друга — в квітні 2003 року в Кам'янець-Подільській картинній галереї. 26 квітня 2005 року відкрито нову виставку в'язаних ікон Соломко у виставковому залі Кам'янця-Подільського. Відбулася виставка і у Львові — в Музеї вишиваних ікон та образів отця доктора Дмитра Блажейовського.

Виставки робіт Надії Соломко відбулися також у Чернігові, Луцьку, Чернівцях.

Серед ікон:

• «Ісус Христос»,
• «Одигітрія»,
• «Плащаниця»,
• «Благовіщення»,
• «Святий Миколай»,
• «Введення у храм Пречистої Діви Марії»,
• «Стрітення Господнє»,
• «Різдво Пресвятої Богородиці»,
• «Воздвиження Чесного Хреста»,
• «Богоявлення Господнє».

Серед робіт Надії Соломко також є портрети Папи Римського Івана Павла ІІ, митрополита Андрея Шептицького, Тараса Шевченка.

• Повернення Надії Соломко // Кам'янець-Подільський вісник. — 2003. — 11 квітня.
• Кіндратович Люба. «Творю ікони спицями й нитками…»
• Валерія Чорней. Майстриня принципово не продає роботи — лише дарує // Молодий буковинець^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Олександра Лісконог. Надія Соломко в'яже на спицях портрети та ікони // Газета по-український. — 2007. — 25 квітня.
• Іван Крайній. Спершу був Ісус. І був він в'язаний // Україна молода. — 2007. — 1 вересня.