Соневі

Довжина тіла від 8 до 20 см. Хвіст зазвичай трохи коротше за тіло - 4-17 см; у більшості сонь він пухнастий, у селевіній і мишоподібних сонь - напівголий. Очі і вуха добре розвинені, останні округлі, без пензликів на кінцях. Кінцівки відносно короткі. На передніх кінцівках 4 пальці, на задніх - 5. I палець задньої кінцівки іноді не має кігтя, на решті пальців кігті добре розвинені: вони короткі, але дуже гострі. За винятком селевіній і мишоподібних сонь у решти всіх видів розвинені підошовні мозолі. Волосяний покрив густий і м'який, але короткий. Забарвлення спини однотонне, від сірчастого до охристо-бурого. Сосків від 4 до 6 пар. Зубів 16 або 20.

Це найбільший за числом родів таксон вовчкових: у його складі 4 роди:

Ліскулька руда — найменша в родині

Соня лісова — найпоширеніший вид родини

• рід Chaetocauda
  • Chaetocauda sichuanensis
• рід Соня (Dryomys Thomas, 1906)
  • Dryomys laniger
  • Соня лісова (Dryomys nitedula (Pallas, 1779))
  • Dryomys sichuanensis
• рід Жолудниця, або садова соня (Eliomys Wagner, 1843)
  • Жолудниця азійська (Eliomys melanurus)
  • Жолудниця магрибська (Eliomys munbyanus)
  • Жолудниця європейська (Eliomys quercinus (Linnaeus, 1766))
• рід Ліскулька (Muscardinus)
  • Ліскулька руда (Muscardinus avellanarius)
• рід Міомім, або "мишовидна соня" (Myomimus)
  • Myomimus personatus
  • Myomimus roachi
  • Myomimus setzeri
• рід Селевінія (Selevinia) (часто як окрема підродина!)
  • Селевінія (Selevinia betpakdalaensis)
• рід †Leithia
• рід †Hypnomys

Більшість сонь мешкають в межах Палеарктики, від Північної Африки, Європи і Малої Азії до Алтаю, Північно-західного Китаю і Японії.

У теріофауні України є два види: Соня лісова (Dryomys nitedula (Pallas, 1779)) та Жолудниця європейська (Eliomys quercinus (Linnaeus, 1766))

Більшість сонь - лісові тварини, ведуть нічний спосіб життя (виняток становлять деякі мешканці вологих тропічних лісів). Віддають перевагу широколистяним і змішаним лісам. Водяться також в лісостепі; у горах селяться до висоти 3500 м над рівнем моря. Більшість видів проводять багато часу на деревах. Деякі соні майже не спускаються на землю, інші (мишоподібні соні) ведуть в основному наземний спосіб життя. Притулки соні розташовують в дуплах, в гніздах серед гілок, в норах, під корінням дерев або під стовбурами, що впали.

Харчуються соні горіхами, плодами і насінням, але також поїдають комах, яйця і дрібних птахів і деколи інших гризунів. Селевінія харчується переважно безхребетними. У помірній зоні соні до осені від'їдаються і на холодний період року впадають в сплячку, яка триває приблизно 6 місяців. Через цю звичку звірі і отримали свою назву.

Протягом року у сонь, як правило, буває 1 (рідше 2) вагітності, в якому від 2 до 9 дитинчат. Період вагітності триває 21-28 днів. Тривалість життя в природних умовах від 2 до 5,5 років.

Місцями соні можуть шкодити садовим культурам.

• Підродина соневі (Leithiinae) // Wilson D. E., Reeder D. M. (eds). Mammal Species of the World. — Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2005.