Сосюрея альпійська

Сосюрея альпійська[1][2] (Saussurea alpina) — вид трав'янистих рослин родини айстрові (Asteraceae), поширений в арктичних і альпійських областях Європи та Азії. Етимологія: лат. alpinus — «альпійський, гірський»[3].

Сосюрея альпійська
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Сосюрея (Saussurea)
Вид:
Сосюрея альпійська (S. alpina)
Біноміальна назва
Saussurea alpina

Опис

Це багаторічні трав'янисті рослини 10–70 см заввишки. Має міцні горизонтальні кореневища, товщиною 0.4–0.5 мм, покриті темно-коричневими засохлими пазухами листків і вертикальні, міцні гілки каудекса, що закінчуються розетками листя. Стебла одиночні, від солом'яного до пурпурно-червоного кольору, прямостійні, гіллясті, з рідкісними волосками або майже голі. Нижні й середні стеблові листки мають черешок 1–4 см. Листові пластини від вузько еліптичних до яйцевидо-еліптичних, 8–12(20) × 0.7–3 см, низ сірувато-білий або сірувато-зелений, верх зелений і голий, основи клиновиді, краї дрібнозубчасті, верхівки загострені. Верхні стеблові сидячі, від вузько еліптичних до лінійних, 1–5 × 0.1–0.5 см; поступово меншають при русі вгору, краї цілі, верхівки загострені. Суцвіття — щільні щитки, які складаються з голів. Квіткові голови численні. Голови містять 10–15 квіток. Віночки приквітків вузько дзвонові, 6–12 мм в діаметрі. Приквітки в 4 або 5 рядів, зеленуваті, але фіалкові згори, від голих до з низькою щільністю ворсинок, вершини від гострих до тупуватих; зовнішні — яйцевидно-еліптичні, близько 3 × 2 мм; середні — довгасті, бл. 6 × 2 мм; внутрішні — вузько яйцевидо-еліптичні, близько 9 × 1.5 мм. Віночки пурпурово-червоні, 1–1.2 см. Плоди блідо-коричневі циліндричні, 2–3 мм. Паппуси базально блідо-коричневі, верхівково білі, зовнішній щетина 1–3 мм, внутрішня щетина 7–9 мм.

Поширення

Європа (Австрія, Ліхтенштейн, Велика Британія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Швейцарія, Андорра, Іспанія, Італія, Македонія, Норвегія [вкл. Шпіцберген], Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Сербія, Швеція, Україна), Азія (Китай — Синьцзян, Казахстан, Киргизстан, Монголія, Росія, Таджикистан). У Китаї досягає висоти приблизно 3000 м над рівнем моря.

Населяє високогірні степи, кам'янисті схили, осипи, на півночі — багновища, багаті болота і луки, джерела, багаті гірські березові ліси.

В Україні зростає на скелях — у субальпійському й альпійському поясах Карпат (хр. Чорногора), дуже рідко[1]. На Чорногорі частина популяцій охороняється на територіях Карпатського НПП і Карпатського БЗ[4].

Відтворення

Статеве розмноження насінням. Локальне вегетативне розмноження шляхом фрагментації кореневища. Комахозапильний вид; комах привертає сильний, приємний запах ванілі. Чітко перехресне запилення. Плоди розносяться вітром.

В Україні цвіте у серпні–вересні, плодоносить у вересні–жовтні[4].

Галерея

Джерела
  1. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 348. (рос.)(укр.)
  2. Saussurea alpina // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Dictionary of Botanical Epithets (англ.)
  4. Червона книга України
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.