Соціалістичний автономний край Косово

Соціалістичний автономний край Косово (сербохорв. Socijalistička Autonomna Pokrajina Kosovo / Социјалистичка Аутономна Покрајина Косово, алб. Krahina Socialiste Autonome e Kosovës) — один з двох соціалістичних автономних країв в Соціалістичній Республіці Сербії у складі Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії у 1974 — 1990 роках.

Соціалістичний автономний край Косово
сербохорв. Socijalistička Autonomna Pokrajina Kosovo / Социјалистичка Аутономна Покрајина Косово
алб. Krahina Socialiste Autonome e Kosovës

1974 – 1990
Прапор Герб
Розташування Косова
Косово на мапі Сербії й Югославії
Столиця Приштина
Мови Сербо-хорватська, Албанська
Релігії атеїзм
Форма правління Соціалістична республіка,
Однопартійна комуністична держава
Історичний період Холодна війна
 - Заснування 1974
 - Ліквідовано 28 вересня 1990
Площа 10 686 км2
Населення
 -  1 584 441 осіб
     Густота 148,3 осіб/км² 
Валюта Югославський динар

Історія

Автономний край Косово і Метохія отримав більше автономії й власний уряд у складі Сербії і Югославії у 1970-х, її назва офіційно була змінена на Соціалістичний автономний край Косово ( "і Метохія" у назві було скасовано, через те що цей термін не використовували албанці Косова і додали "соціалістичний" за для уточнення дотримання ідеалів соціалізму СФРЮ), відповідно до конституцій СФРЮ і СР Сербії, САКК також отримало свою власну конституцію. Провінція Косово отримали найвищі посадові особи, в першу чергу президента і уряд, і отримала місце у федеральній югославській президії (у тому числі право вето влади на федеральному рівні), які прирівнювали її до СР Сербії.

Місцева албанська партноменклатура вимагала надання Косову рівня федеративної республіки. У березні 1981, албанські студенти виступили вимагаючи незалежності Косова. Згодом ситуація швидко переросла у вкрай жорстокі масові заворушення на всій території краю, які поширилися на 6 великих міст Косова і включав понад 20,000 албанських дисидентів. Югославська влада жорстко відповіла на заколот. Еміграція неалбанців збільшилася і напруженість у відносинах між етнічними албанцями і неалбанцями значно зросла.

Слободан Мілошевич став лідером сербських комуністів у 1986 році, а потім захопили контроль над Косовом і Воєводиною. 28 червня 1989, Мілошевич привів масове святкування з сотнями тисяч сербів на Косовому полі на честь 600-річчя Битви на Косовому полі у 1389.

У 1989, Мілошевич скасував автономію Косова, повернувши статус до 1974 року автономного краю Косово і Метохії, який був прийнятий парламентом Косова 28 вересня 1990.

Демографія

За даними перепису населення 1981 року (проведеного в період існування соціалістичного автономного краю Косово), населення провінції становило 1,584,441 осіб, у тому числі:

Адміністративно-територіальний поділ Югославії та її складових (1943-2010)
Югославія
1943 1946 1963[1] 1974[1] 1991  1992 1999 2003 2006  2008
ДФЮ ФНРЮ СФРЮ розпущена
ФД БіГ НР БіГ СР Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
ФД Хорватія НР Хорватія СР Хорватія Республіка Хорватія
ФД Македонія НР Македонія СР Македонія Північна Македонія
ФРЮ Сербія і Чорногорія[2] розпущена
ФД Чорногорія НР Чорногорія СР Чорногорія Р Чорногорія (федеративна) Чорногорія
ФД Сербія НР Сербія СР Сербія Р Сербія (федеративна) Сербія
  • АК Воєводина   • САК Воєводина   • АР Воєводина
  • АК Косово [3]   • САК Косово   • АК Космет [3] Протекторат ООН Республіка Косово
ФД Словенія НР Словенія СР Словенія Республіка Словенія
ФНР«Федеративна Народна Республіка» НР«Народна Республіка»
АК«Автономний Край» ФР«Федеративна Республіка» САК«Соціалістичний Автономний Край»
БіГБоснія і Герцеговина Р«Республіка» СФР«Соціалістична Федеративна Республіка»
ДФ«Демократична Федерація» ФД«Федеральна Держава» СР«Соціалістична Республіка»

Примітки

  1. Роки, коли вступила в дію Конституція СФРЮ та були внесені зміни.
  2. Союзна Республіка Югославія.
  3. Космет скорочення від Косово і Метохія

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.