Спаська (станція метро)

Спаська (рос. Спасская) — станція Петербурзького метрополітену, розташована на Правобережній лінії. Відкрита 7 березня 2009 року. Нині є кінцевою станцією Правобережної лінії. Частина єдиного в місті тристанційного пересадного вузла «Спаська» «Садова» «Сінна площа».

Спаська
Загальні дані
Тип пілонна
Глибина закладення 60 м
Проєктна назва «Площа Миру-2»
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 7 березня 2009
Архітектор(и) Е. М. Рапопорт(рос.), В. Н. Морозова(рос.), В. Г. Хозацкий(рос.)
Пересадка на «Садова», «Сінна площа»
Виходи до вулиця Єфімова, Сінна площа
Код станції СК
Географічні координати 59°55′36″ пн. ш. 30°19′10″ сх. д.
4 Лахтинсько-Правобережна лінія
Легенда
Горний інститут
Театральна
Оборотний тупик і ПТО
Спаська
Фонтанка
Достоєвська
Ліговський проспект
Оборотний тупик і ПТО
Площа Олександра Невського-2
Монастирка
Нева
Новочеркаська
Оккервиль
Ладозька
Оккервиль
Проспект Більшовиків
розібраний з'їзд
Вулиця Дибенка
Оборотний тупик
Кудрово

Проектна назва — «Площа Миру-2».

Технічна характеристика

Конструкція станції пілонна (глибина закладення — 61 м).

На станції застосована збірна залізобетонна тюбінгова оправа діаметром 8,5 м і прорізи з чавунних рамах. Бічні і центральний зали з'єднують 7 прорізів для проходу, довжина пілонів від 10 до 23 м, ширина прорізів — 3 м.

Походження назви

Біля станції є місце, де до 1961 року стояв Успенський собор, відомий також як «Спас на Сінній».

Пересадки

З південного торця залу починається четиристричковий похилий хід, що веде в тунель до станції «Сінна площа». Перехід на станцію «Садова» здійснюється чотиристрічковим похилим ходом, що з'єднаний з північним торцем станції переходом по сходах.

Вперше у малому похилому ході на пересадку застосовуються вузькобалюстрадне ескалатори ЕТХ нового покоління. З'явилася можливість у тунелях діаметром 7,7 м встановлювати 4 ескалатора замість 3. Проте дані машини мали ряд технічних прорахунків у конструкції, внаслідок чого Ростехнагляд не міг прийняти в експлуатацію небезпечні для пасажирів конструкції, і це затримало відкриття станції.

За рік, 2 квітня 2010, зламалися 3 з 4 пересадних ескалаторів зі станції «Спаська» на «Садову». Перехід з «Садової» було закрито цілком, а зі «Спаської» працював лише один ескалатор на спуск. У результаті пасажири Фрунзенсько-Приморської лінії, які мають намір продовжити рух по Правобережній лінії, були змушені спочатку переходити на станцію «Сінна площа» і вже потім — на «Спаську».

Ще за місяць, 13 травня, вийшов з ладу ескалатор в переході «Сінна площа» — «Спаська». В результаті даний похилий хід працював тільки на спуск: з «Сінний площі» на «Спаську». З Правобережної лінії на Московсько-Петроградську лінію було можна потрапити лише через станцію «Садова».

Вестибюль

7 листопада 2013 було відкрито власний вихід зі станції. До цього вихід в місто здійснювався через станції «Сінна площа» і «Садова» .

Вихід у місто на Сінну площу, Садову вулицю, вулицю Єфімова, до Московського проспекту, провулків Бринько і Гривцова, Спаського до Сінного ринку.

Колійний розвиток

Станція з колійним розвитком — 5 стрілочних переводів, перехресний з'їзд, 2 станційних колії для оберту та відстою рухомого складу і 1 колія для відстою рухомого складу. У оборотному тупику розташований пункт технічного огляду.

Оздоблення

Пілони і колійні стіни оздоблені темно-жовтим полірованим китайським гранітом. Оздоблення станції присвячено зодчеству Санкт-Петербурга, на цю ж тему виконані і два мозаїчних панно. Спочатку в мозаїках повинна була прочитуватися тема втрачених храмів, але за рішенням керівництва метрополітену вона була замінена новим варіантом, присвяченим трьом століттям петербурзької архітектури.

Одна з них — «зодчества Петербурга» — розташована навпроти майбутнього виходу в місто і є увінчано коринфською капітеллю тріумфальну колону з притуленим до неї кам'яним диском, на якому викарбувані імена будівничих, що будували велике місто (проте, в списку допущено відразу три помилки: «Детомон» замість «Тома де Томон», «Деламот» замість «Валлен-Деламот» і «Монферан» замість «Монферран»). Колону фланкирують розімкнуті врата з декоративними елементами петербурзьких будівель. Зверху композицію завершує кесоноване арочне склепіння.

Друга композиція, розташована навпроти переходу на «Садову», майже повторює попередню, але її центральним елементом є зімкнуті врата.

У 2010 році на станції було запроваджено новий інформаційний простір.

Цікаві факти

  • Єдина нині станція Петербурзького метрополітену, що є водночас пересадною і кінцевою;
  • Єдина пілонна станція на лінії

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.