Спряжений оператор
Спря́жений оператор — одне з важливих понять в функціональному аналізі.
Означення
Нехай — лінійний неперервний оператор, що відображає нормований простір в нормований простір . Тоді спряженим оператором оператору називається таке відображення спряжених просторів, що діє згідно з правилом:
Рівності можна надати більш виразної форми, якщо значення функціонала на елементі записувати у вигляді . Тоді спряжений оператор визначається рівністю
Гільбертів простір
Відмітимо, що, згідно з теоремою Ріса про загальний вигляд лінійного неперервного функціоналу, заданого на гільбертовому просторі , оператор , спряжений до лінійного неперервного оператора , визначається за допомогою рівності
що збігається в такому випадку з рівністю, якою визначається спряжений оператор.
В гільбертовому просторі найбільш цікавими є ті оператори, що рівні своїм спряженим: , так звані самоспряжені оператори. Таким чином, оператор називається самоспряженим, якщо для довільних елементів і гільбертового простору . Для самоспряженого оператора справедлива рівність .
Джерела
- Колмогоров А. Н., Фомин С. В. Элементы теории функций и функционального анализа. — 4-е изд. — Москва : Наука, 1976. — 544 с. — ISBN 5-9221-0266-4.(рос.)