Співаков Володимир Теодорович
Володи́мир Теодо́рович Співако́в (нар. 12 вересня 1944, Уфа, Башкирія, РРФСР) — російський скрипаль та диригент, засновник і керівник оркестру «Віртуози Москви». Народний артист СРСР (1989), посол Доброї волі ЮНЕСКО (1998), «Артист Миру».
Співаков Володимир Теодорович | |
---|---|
Народився |
12 вересня 1944[1][2] (77 років) Уфа, РРФСР, Башкирська АРСР, СРСР |
Країна |
СРСР Росія |
Діяльність | диригент, музикант, скрипаль, музичний педагог |
Alma mater | Центральна музична школа і Середня спеціальна музична школа Санкт-Петербурзької консерваторії імені Н. А. Римського-Корсаковаd |
Знання мов | російська[3] |
Жанр | класична музика |
Посада | посол доброї волі ООН |
У шлюбі з | Sati Spivakovad |
Нагороди | |
Сайт | vladimirspivakov.ru |
Життя і творчість
Народився в єврейській родині[4][5], де його батьки перебували в евакуації. По закінченні війни жив у Ленінграді. Вичвся у спеціальній музичній школі при Ленінградській консерваторії, у 1962—1967 роках — в Московській консерваторії в класі Юрія Янкелевича. В 1960-ті роки став лауреатом міжнародних конкурсів: імені Лонг і Тібо (1965), імені Паганіні (1967), конкурсу в Монреалі (1969, перша премія) і Конкурсу імені Чайковського (1970, друга премія).
В 1979 заснував камерний оркестр «Віртуози Москви», яким керує донині. Дебютував як симфонічний диригент в 1979 з Чиказького симфонічного оркестру. В 1984 у отримав знаменний подарунок від Леонарда Бернстайна — його диригентську паличку.
В 1999—2003 очолював Російський національний оркестр. В наш час[коли?] керує Національним філармонічним оркестром Росії.
Засновник (1989) і художній керівник Музичного фестивалю в Кольмар е, за музичну діяльність у Франції удостоєний Ордена Почесного легіону (2000). Засновник (2004) і художній керівник Московського міжнародного Дому музики.
В 1994 у заснував Міжнародний благодійний фонд Володимира Співакова, стипендіатами якого стали багато обдарованих юних музикантів.
Співакову присвячено кілька музичних творів, в тому числі «П'ять фрагментів до картин Ієроніма Босха» А. Г. Шнітке,[6], симфонія «Тихое веяние» В. П. Артемова.[7].
Нагороди
- Народний артист України (28 жовтня 1999) — за значний особистий внесок у розвиток музичного мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність[8];
- орден «За заслуги» III ступеня (19 квітня 1997) — за вагомий особистий внесок у популяризацію світової музичної спадщини в Україні, активну благодійницьку діяльність[9];
- орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (12 вересня 2004) — за визначний особистий внесок у розвиток музичного мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність та з нагоди 60-річчя від дня народження[10];
Політична позиція
До президентських виборів 2012 року в Росії Володимир Співаков виступив з відеороликом на підтримку кандидата Володимира Путіна, закликаючи «не розгойдувати човен».[11]
11 березня 2014 року підтримав Російську агресію в Криму, підписавши колективне звернення до російської громадськості «Діячі культури Росії — на підтримку позиції Президента по Україні та Криму».[12][13]
Реакції
11 травня 2014 року в Кембріджі (США), після концерту «Віртуозів Москви» під керівництвом Співакова, випускник Гарвардського університету, доктор наук Роман Торговицький піднявся на сцену і красномовно «вiддячив» Співакова за те, що той підписав цей лист[14]. 18 травня 2014 року перед Лінкольн-центром в Нью-Йорку, де повинен був відбутися концерт «Віртуозів Москви» Володимира Співакова, зібралося близько ста протестуючих, таких, що зажадали від нього як від одного з підписантів даного листа, «забиратися геть»[15].
Див. також
- 5410 Співаков — астероїд, названий на честь диригента[16].
Виноски
- Енциклопедія Брокгауз
- Munzinger Personen
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Российская еврейская энциклопедия (РЕЭ). Том 3, стр. 102 (под общей редакцией Г. Г. Брановера, главный научный консультант сэр Исайя Берлин). Москва: Российская академия естественных наук, Эпос, 1997.
- Интервью с В. Т. Спиваковым
- Холопова В. Осенние звёзды Владимира Спивакова. Архів оригіналу за 5 січня 2009. Процитовано 26 липня 2010.
- Абонемент НФОР
- Про присвоєння В. Співакову почесного звання "Народний артист України".
- Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги". regulation.gov.ua (укр.). Процитовано 12 лютого 2020.
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №1066/2004. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 12 лютого 2020.
- Спиваков голосует за Путина. YouTube. 15 лютого 2012. Процитовано 15 вересня 2014.(рос.)
- Деятели культуры России — в поддержку позиции Президента по Украине и Крыму. mkrf.ru. 11 березня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.(рос.)
- Российские артисты поддержали агрессию Путина против Украины (СПИСОК). glavcom.ua. 11 березня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.(рос.)
- На концерте "Виртуозов Москвы" в США арестовали учёного за поддержку Украины. gordonua.com. 18 травня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.(рос.)
- В Нью-Йорке испортили концерт Спивакову. by24.org. 19 травня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.(рос.)
- Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.