Співаков Володимир Теодорович

Володи́мир Теодо́рович Співако́в (нар. 12 вересня 1944, Уфа, Башкирія, РРФСР) — російський скрипаль та диригент, засновник і керівник оркестру «Віртуози Москви». Народний артист СРСР (1989), посол Доброї волі ЮНЕСКО (1998), «Артист Миру».

Співаков Володимир Теодорович
Народився 12 вересня 1944(1944-09-12)[1][2] (77 років)
Уфа, РРФСР, Башкирська АРСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність диригент, музикант, скрипаль, музичний педагог
Alma mater Центральна музична школа і Середня спеціальна музична школа Санкт-Петербурзької консерваторії імені Н. А. Римського-Корсаковаd
Знання мов російська[3]
Жанр класична музика
Посада посол доброї волі ООН
У шлюбі з Sati Spivakovad
Нагороди

People’s Artist of the Republic of Dagestand (2013)

орден Святого благовірного князя Данила Московськогоd

Народний артист Республіки Башкортостанd

орден «За заслуги перед Республікою Башкортостан»





Сайт vladimirspivakov.ru
Володимир Співаков, 2009

Життя і творчість

Народився в єврейській родині[4][5], де його батьки перебували в евакуації. По закінченні війни жив у Ленінграді. Вичвся у спеціальній музичній школі при Ленінградській консерваторії, у 1962—1967 роках — в Московській консерваторії в класі Юрія Янкелевича. В 1960-ті роки став лауреатом міжнародних конкурсів: імені Лонг і Тібо (1965), імені Паганіні (1967), конкурсу в Монреалі (1969, перша премія) і Конкурсу імені Чайковського (1970, друга премія).

В 1979 заснував камерний оркестр «Віртуози Москви», яким керує донині. Дебютував як симфонічний диригент в 1979 з Чиказького симфонічного оркестру. В 1984 у отримав знаменний подарунок від Леонарда Бернстайна — його диригентську паличку.

В 19992003 очолював Російський національний оркестр. В наш час[коли?] керує Національним філармонічним оркестром Росії.

Засновник (1989) і художній керівник Музичного фестивалю в Кольмар е, за музичну діяльність у Франції удостоєний Ордена Почесного легіону (2000). Засновник (2004) і художній керівник Московського міжнародного Дому музики.

В 1994 у заснував Міжнародний благодійний фонд Володимира Співакова, стипендіатами якого стали багато обдарованих юних музикантів.

Співакову присвячено кілька музичних творів, в тому числі «П'ять фрагментів до картин Ієроніма Босха» А. Г. Шнітке,[6], симфонія «Тихое веяние» В. П. Артемова.[7].

Нагороди

Політична позиція

До президентських виборів 2012 року в Росії Володимир Співаков виступив з відеороликом на підтримку кандидата Володимира Путіна, закликаючи «не розгойдувати човен».[11]

11 березня 2014 року підтримав Російську агресію в Криму, підписавши колективне звернення до російської громадськості «Діячі культури Росії — на підтримку позиції Президента по Україні та Криму».[12][13]

Реакції

11 травня 2014 року в Кембріджі (США), після концерту «Віртуозів Москви» під керівництвом Співакова, випускник Гарвардського університету, доктор наук Роман Торговицький піднявся на сцену і красномовно «вiддячив» Співакова за те, що той підписав цей лист[14]. 18 травня 2014 року перед Лінкольн-центром в Нью-Йорку, де повинен був відбутися концерт «Віртуозів Москви» Володимира Співакова, зібралося близько ста протестуючих, таких, що зажадали від нього як від одного з підписантів даного листа, «забиратися геть»[15].

Див. також

Виноски

  1. Енциклопедія Брокгауз
  2. Munzinger Personen
  3. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  4. Российская еврейская энциклопедия (РЕЭ). Том 3, стр. 102 (под общей редакцией Г. Г. Брановера, главный научный консультант сэр Исайя Берлин). Москва: Российская академия естественных наук, Эпос, 1997.
  5. Интервью с В. Т. Спиваковым
  6. Холопова В. Осенние звёзды Владимира Спивакова. Архів оригіналу за 5 січня 2009. Процитовано 26 липня 2010.
  7. Абонемент НФОР
  8. Про присвоєння В. Співакову почесного звання "Народний артист України".
  9. Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги". regulation.gov.ua (укр.). Процитовано 12 лютого 2020.
  10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №1066/2004. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 12 лютого 2020.
  11. Спиваков голосует за Путина. YouTube. 15 лютого 2012. Процитовано 15 вересня 2014.(рос.)
  12. Деятели культуры России — в поддержку позиции Президента по Украине и Крыму. mkrf.ru. 11 березня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.(рос.)
  13. Российские артисты поддержали агрессию Путина против Украины (СПИСОК). glavcom.ua. 11 березня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.(рос.)
  14. На концерте "Виртуозов Москвы" в США арестовали учёного за поддержку Украины. gordonua.com. 18 травня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.(рос.)
  15. В Нью-Йорке испортили концерт Спивакову. by24.org. 19 травня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.(рос.)
  16. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.