Срібло-цинкова батарея

Це батареї з показником відносно дуже високої енергії до власної ваги. Забезпечують більш високу напругу, ніж ртутно-цинкові при збереженні плоскої кривої розряду.[2] Їх вартість пов'язана з ціною срібла. Виготовляються як дуже малих розмірів — у формі дискових батарей, де використовується мала кількість срібла, через що не робиться значний внесок у загальну вартість продукту, або у формі великих батарей, які використовуються для військових потреб (наприклад, в торпедах Mark 37 і ін.).

Срібно-цинкові батареї використовуються як джерела живлення в електронних наручних годинниках (з аналоговою і цифровою індикацією), калькуляторах, електронних записних книжках, мініатюрних слухових апаратах, вимірювальних приладах, ліхтариках і інших мініатюрних джерелах світла з автономним живленням і в ряді інших пристроїв.

Срібло-цинкові батареї становлять більш ніж 20% продажів всіх первинних батарей в Японії (67 000 з 232 000 на вересні 2012 року).[3]

Хімічна реакція, яка відбувається всередині батареї полягає в наступному: срібло відновлюється на катоді з Ag (I) в Ag і цинк окислюється з Zn в Zn (II).

Корозія цинку викликає електроліз в електроліті, що призводить до виробництва газу водню, підвищення внутрішнього тиску і розширення електрохімічної комірки. В минулому для придушення корозії, використовувалась ртуть, незважаючи на її шкідливий вплив на навколишнє середовище.

Срібно-цинкові батареї зберігають працездатність при низьких температурах. Робоча напруга срібної батареї становить 1,5 В (напруга на розімкнутих електродах рівна 1,6 В). Вони добре зберігають працездатність після зберігання впродовж 1-2 років. Після одного року зберігання при температурі 21°С зазвичай зберігається понад 90% ємності.[2]

Батареї срібно-цинкової системи можуть мати як малий, так і великий внутрішній опір.

Одними з провідних фірм виробників срібних батарей є Union Carbide і Mallory, що випускають срібно-цинкові дискові батареї зі значеннями ємності 35-210 мА⋅год і 36-260 мА⋅год відповідно.

Питома енергія — 130 Втгод/кг, щільність енергії — 500 Вт·год/л.[4]

Ці батареї відносяться до джерел живлення однозарядної дії, які прийнято називати резервними.[1] Батареї перебувають у зарядженому стані, але починають діяти лише після того, коли їх заливають електролітом. Позитивний електрод таких батарей складається з окису срібла, негативний — з металевого цинку. Електроліт, зазвичай, знаходиться в окремому циліндрі, з'єднаний з однієї сторони з батареєю елементів, куди повинен бути залитий електроліт, а з іншої сторони — з балоном із стиснутим повітрям. З'єднювальний клапан між балоном з газом і циліндром з електролітом може бути зруйновано (приведено в дію) в заданий момент різними способами (наприклад, з застосуванням пірозапалу, який вибухає при замиканні допоміжного електричного кола. При чому, замикання кола може бути виконано на відстані кодованим радіосигналом). Після вибуху пірозапалів газ спрямовується в циліндр з електролітом, витискає його по з'єднювальним трубкам в батареї, і через декілька секунд батарея починає діяти як джерело живлення.[1] Для роботи при низьких температурах передбачено електричний підігрів електроліту від допоміжних джерел живлення. Вся конструкція виконана дуже компактною, і питома енергія батарей достатньо висока.[1]

• Срібло-цинковий акумулятор
• Літієва батарея
• Список типів електричних батарей
• Сухий елемент