Стальнівці
Стальні́вці — село в Україні, в Мамалигівській сільській територіальній громаді Новоселицького району Чернівецької області.
село Стальнівці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район/міськрада | Новоселицький район |
Рада | Мамалигівська сільська громада |
Основні дані | |
Населення | 2104 |
Поштовий індекс | 60362 |
Телефонний код | +380 3733 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°18′07″ пн. ш. 26°32′57″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
159 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 60362 , Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Стальнівці |
Карта | |
Стальнівці | |
Стальнівці Стальнівці | |
Мапа | |
Село розташоване в північно-східній частині району, за 33 кілометри від районного центру і за 65 кілометрів від обласного центру. Найближча залізнична станція Мамалига розташована за 5 кілометрів від села. Нині у селі проживає 2140 чоловік, з яких 98 відсотків молдавани, решта — українці, росіяни, румуни, білоруси, поляки.
У селі функціонують середня школа, будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, п'ять торгових точок, кафе, відділення зв'язку, філіал Ощадбанку, комплексний приймальний пункт, стадіон на 1560 місць.
Село пишається своїми вихідцями. Серед них: кандидат історичних наук С. І. Григоришин, кандидат філологічних наук Г. Я. Жерновий, кандидат хімічних наук М. І. Барбакар, кандидати медичних наук брати М. А. і П. А. Балани та інші.
Історія
Вперше село Стальнівці згадується в документах 1432 року. Жителі Стальнівців брали активну участь у Хотинському повстанні (1919 р.) проти румунської окупації. Керівником загону повсталих у селі був Х. С. Руснак.
За даними на 1859 рік у власницькому селі, центрі Сталінештьської волості Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 838 осіб (421 чоловічої статі та 417 — жіночої), налічувалось 155 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 рік у власницькому селі мешкало 1062 особи, налічувалось 215 дворових господарств, існували православна церква, школа, поштова станція[2]. За 7 верст — православна церква.
Пам'ятка природи
За 1,5 км на південний захід від села розташована геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення — печера Буковинка.
Примітки
- Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 970)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)