Сорохтей Осип Йосафатович
О́сип-Рома́н Йосафа́тович Сорохте́й (28 лютого 1890 с. Баранівці (Баранчичі), Самбірський район, Львівська область — 28 листопада 1941, Станіслав, нині Івано-Франківськ) — український маляр, графік, карикатурист, педагог.
| Осип Сорохтей | ||||
|---|---|---|---|---|
| Осип-Роман Сорохтей | ||||
 |
||||
| Народження |
28 лютого 1890 Баранівці, тепер Самбірський район, Львівська область | |||
| Смерть | 28 листопада 1941 (51 рік) | |||
| м. Станіслав | ||||
| Країна |
 ЗУНР | |||
| Діяльність | художник | |||
| Сайт | sorokhtei.org.ua | |||
|
| ||||
Життєпис
Його батько, чех Срхтей, потрапив у Галичину як залізничник. Мати — полька. Після народження Осипа родина переїхала до Станиславова. Невдовзі батько загинув на роботі. Осип ріс без тата у Станиславові.
Ще змалку використовував кожну можливість для малювання. Навіть тікав зі школи на передмістя до свого учителя — невдалого художника-маляра, втім найкращого вихователя.
1910 — закінчив учительську семінарію у Станиславові.
1911–1914 — навчався у Краківській академії красних мистецтв (записався туди як українець).
1914–1918 — у роки Першої світової війни перебував на фронті у лавах Легіону УСС. Учасник визвольних змагань.
1919 — поновив навчання у Краківській академії мистецтв (в Юліана Панькевича, В. Вайса та ін.).
Після закінчення академії працював учителем малювання в гімназіях Станиславова (1920—1926, з 1929) і Снятина (1926—1928).
Співпрацював зі сатиричним журналом «Зиз» (з 1925). Член АНУМ (Львів).
Протягом певного часу мешкав у станиславівському готелі «Варшава» (нині — готель «Дністер»)[1].
Творчість
Працював головно у техніці рисунку й акварелі, рідше олії. Повні експресії графічні портрети (Т. Шевченка, І. Котляревського, І. Франка, Є. Гребінки, М. Менцинського, Марка Черемшини, С. Крушельницької, С. Людкевича, автопортрети та ін.), прикарпатські краєвиди, натюрморти, картини соціально-побутового («В городі», «Зустріч», «Везуть сіно», «Рубають дрова», «Інвалід», «Безробітні», «Брукують вулицю», «У коваля», «Фірман», «Штукатури» тощо) й історичного жанрів («Збір дружини на рать», «Княжий город», «Козаки в поході», «Бандурист» тощо), релігійні композиції (серія страстей Христових), численні шаржі стрільців і старшин УСС, учителів, церковних, культурних і громадських діячів (єпископа Г. Хомишина, М. Руданського, О. Новаківського, В. Барвінського, І. Боберського та ін.), ілюстрації до книги А. Тото-Долото «Життя й пригоди Цяпки Скоропада» (1926).
Учасник виставок ГДУМ, АНУМ, УСС у Львові; II Міжнародної виставки дереворитів у Варшаві (1931).
Посмертні ретроспективні виставки творів Сорохтея у Станиславові (1942) і Львові (1970).
Загалом знайдено понад тисячу його творів. Вони представлені, в основному, у Львівській галереї мистецтв та Івано-Франківському художньому музеї.
Вшанування пам'яті
В Івано-Франківську є вулиця, названа в честь Сорохтея.
У Львові є вулиця Осипа Сорохтея.
Примітки
- Шпук Р. Вихід за межі // Zbruč. — 2021. — 31 березня.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Шмагало Р. Словник митців-педагогів України та з України у світі. — Л. : Українські технології. — 2002.
- Прохасько Т. Щастя Осипа Сорохтея // Галицький Кореспондент.
- Головатий М. І. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. — С. 352—353.
- Сорохтей Осип Йосафатович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Посилання
- Сорохтей Осип Йосафатович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 906-907.
- Осип-Роман Сорохтей // Українці в світі
- Осип Сорохтей. Зняття Ісуса Христа з хреста // НМНМ Гуцульщини та Покуття[недоступне посилання з липня 2019]
- Осип Сорохтей. Живопис. Графіка. Львів, 2020.