Станіслав Грабський
Станіслав Грабський (пол. Stanisław Grabski) (нар.5 квітня 1871, Борув — † 6 травня 1949, Сулеювек) — польський політик, державний діяч, економіст. В роки Першої світової війни активно діяв у напрямку недопущення соборницьких українських впливів на західноукраїнських землях. 1919–27 — депутат сейму 2-ї Речі Посполитої. 1923 та 1925–26 — міністр освіти та релігії. Проводив жорстку політику полонізації на українських землях, ініціатор державної програми полонізації — т. зв. Lex Grabski. Закон передбачав перетворення окремих українських та польських шкіл на двомовні (утраквістичні). Внаслідок запровадження цього закону кількість українських шкіл у Польщі істотно скоротилася.
| Станіслав Грабський | |
|---|---|
| пол. Stanisław Grabski | |
 | |
| Народився |
5 квітня 1871 Борув, Австро-Угорщина |
| Помер |
6 травня 1949 (78 років) Сулеювек, Польща |
| Поховання | |
| Громадянство |
 Польща |
| Діяльність | політик, економіст. |
| Галузь | економіст |
| Відомий завдяки | ініціатор полонізації українських шкіл, т. зв. Закону Грабського |
| Alma mater | Гумбольдтський університет Берліна |
| Знання мов | польська[1] |
| Заклад | Ягеллонський університет, Варшавський університет і Львівський національний університет імені Івана Франка |
| Членство | Національна ліга |
| Посада | Міністерство національної освіти Польщі |
| Партія | National-Democratic Partyd і Народно-національний союзd |
| Брати, сестри | Zofia Kirkor-Kiedroniowad |
| Нагороди |
 Кавалер Великого хреста ордена Пія IX |
Біографія
Станіслав Ґрабський навчався у закладах вищої освіти Варшави, Берліна й Берна. У 1900—1939 роках працював викладачем; був професором економіки Яґеллонського й Львівського університетів, Господарської академії в Дублянах, а з 1946 року — завідувачем катедри історії супільного устрою Варшавського університету.
Був співзасновником Польської соціалістичної партії (1892), таємним комісаром Народової ліги в Галичині, членом Польського національного комітету в Парижі (1917—1919). До Першої світової війни прихильно ставився до російської політики в Польщі, вороже водночас ставлячись до українського руху. У 1919—1927 роках був депутатом польського сейму, брав участь у переговорах між Польщею і РСФРР під час укладення Ризького мирного договору 1921 року, а в 1923 і 1925—1926 був міністром у справах віровизнань і публічної освіти. Після цього тимчасово відійшов від політики й зосередився на викладацькій і науковій діяльності.
Автор т. зв."Lex Grabski" («Закону Ґрабського», 1924 рік), що мав на меті перетворення окремих українськомовних і польськомовних шкіл на двомовні (утраквістичні). Через цей закон кількість українськомовних шкіл зменшилася з 2426 у 1921—1922 до 745 у 1927—1928 рр.
З радянською окупацією та вступом до Львова радянських військ (1939) Ґрабський був заарештований, засуджений до п'яти років таборів; втім, після звільнення за амнестією 1941 року виїхав до Лондона. У 1942—1944 роках був Головою Національної ради в Лондоні, у 1945—1947 — віце-президентом Крайової народної ради (тимчасового парламенту Польщі).
Наукові праці Станіслава Ґрабського присвячені проблемам економіки, історії господарства й політики. Є автором двотомних спогадів «Pamiętniki» (Варшава, 1989).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела та література
- Єфіменко Г. Г. Грабський Станіслав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 183. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Л. О. Зашкільняк. Ґрабський Станіслав // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Посилання
- Ґрабський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сергій Гупало (24 червня 2006). Слово за ґратами. Двомовність — давня загроза українству.. День. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 8 липня 2012.