Станіслав Любомирський (маршалок)

Станісла́в Любоми́рський (пол. Stanisław Lubomirski; 25 грудня 1722, Краків — 12 серпня 1783, Ланьцут) — князь, державний діяч Речі Посполитої. Стражник великий коронний (1752), маршалок великий коронний (1766).

Станіслав Любомирський
пол. Stanisław Lubomirski
Народився 25 грудня 1722(1722-12-25) або 1719[1]
Ланьцут, Ланьцутський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща[1]
Помер 12 серпня 1782(1782-08-12), 1783[2] або 12 серпня 1783(1783-08-12)[1]
Ланьцут, Ланьцутський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща[1]
Країна  Річ Посполита
Діяльність політик
Членство Q9362201?
Посада великий маршалок коронний, посол Сейму Речі Посполитоїd, учасник виборів короля Польщіd, Q66201229?, калуський старостаd і великий коронний стражd
Рід Любомирські
Батько Юзеф Любомирський (чернігівський воєвода)[1]
У шлюбі з Ізабела Любомирська[1]
Діти Julia Lubomirskad, Олександра Потоцька, Konstancja Małgorzata Lubomirskad і Elżbieta Lubomirskad
Нагороди

Станіслав Любомирський

Біографія

Молодший син князя, воєводи чернігівського Юзефа Любомирського та його другої дружини Терези Мнішек (перша — Констанція Белжецька.[3][джерело?] Після смерті батька 1732 року його опікунам, протекторами стали Чарторийські, чому сприяла кузина Софія з Сенявських Чорторийська. В 1735-1737 роках разом з братом Антонієм навчався в лицарській академії (Лєґніца), потім — лицарській академії Турина (за даними короля С. А. Понятовського). 1744 року — посол на сейм від Львівської землі. 7 червня 1752 став стражником великим коронним. Наприкінці 1772 року поглибились його суперечки з Чорторийськими та королем, наближення до табору їх конкурентів — Потоцьких; шлюб найстаршої доньки з Іґнацієм Потоцьким відбувся без участи короля 27 грудня 1772 року. 1782 року отримав від «скарбу Австрії» Калуське староство.

Мав слабке здоров'я, хворів на сухоти, помер 12 серпня 1783 року в Ланьцуті, був похований там же. По його смерті вдова перейняла правом «доживоття» земські маєтки, королівщини, борги — 6 млн злотих польських.[4]

Сім'я

9 червня 1753 року одружився з донькою князя Олександра-Августа Чорторийського Ельжбетою Геленою Анною. У посаг дістав, зокрема, Бережани, Сатанів. Діти :

Примітки
  1. Dr. Constant v. Wurzbach Lubomirski, Stanislaus (II.) Fürst // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 16. — S. 115.
  2. https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/stanislaw-lubomirski-h-szreniawa
  3. Lubomirscy (01) (пол.)
  4. Michalski J. Lubomirski Stanisław h. Szreniawa (ok. 1720—1783)… — S. 56.

Джерела
  • Michalski J. Lubomirski Stanisław h. Szreniawa (ok. 1720—1783) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. ХVII/4, zeszyt 75. — S. 53-56. (пол.)

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.