Белжецькі
Белжецькі (пол. Bełżeccy), або Белзецькі (пол. Bełzeccy) — польський шляхетський рід гербу Нечуйвітер (Ястребець), який мав чималі маєтки в Галицькій Русі. Родове прізвище походить від назви поселення в Белзькому воєводстві.
варіант гербу Ястребець
Представники
- Ян Заковський — заснував місто Белзець, почав писатись Белз(ж)ецьким
- Миколай — батько Бартломея, Анджея, Яна, чоловік Барбари з Маґерів, підчашанки сандомирської
- Бартломей (†1583) — суррогатор белзький, за Бартошем Папроцьким, був похований у костелі бернардинів у Львові; найстарший син Миколая та Барбари з Маґерів
- Бартломей (†бл.1638) — син Белжецького з Белжця Бартломея та Ельжбети Васі(ю)чинської, підкоморій белзький; перша дружина — княжна Збаразька, друга — княжна Соломерецька, третя — Зофія Печиховска (Печихойська), 4-та — Тшціньска, підкоморянка сохачевська
- старша донька від княжни Збаразької — дружина галицького каштеляна Скотніцького
- молодша донька від княжни Збаразької — дружина Ґабріеля Дембіньського
- Кшиштоф — син від 3-ї дружини, королівський секретар
- Францшек, Єжи — сини від 3-ї (4-ї) дружини
- Дорота
- Миколай — суддя земський белзький
- Бартломей (†бл.1638) — син Белжецького з Белжця Бартломея та Ельжбети Васі(ю)чинської, підкоморій белзький; перша дружина — княжна Збаразька, друга — княжна Соломерецька, третя — Зофія Печиховска (Печихойська), 4-та — Тшціньска, підкоморянка сохачевська
- Анджей — середній син Миколая та Барбари з Маґерів, ротмістр, чоловік Ядвиґи Язловецької[1] (другий його шлюб[2])
- Ян — галицький підкоморій, каштелян[3]
- Александер Станіслав — подільський воєвода
- Станіслав — перемиський, белзький каштелян; 3 рази одружувався (перша Софія Вельгорська, друга Белзецька, третя — стольниківна теребовельська Тшебуховська[4]
- Катажина[5] — перша дружина чернігівського воєводи Юзефа Любомирського[5]
- подібно, Станіслав — стольник белзький
- Александра — дружина пйотркувського старости Єжи Оссолінського
- Катажина — дружина ротмістра Кароля Францішка Корнякта — внука купця Костянтина Корнякта;[6] чернігівського каштеляна Станіслава Антонія Фредра
- ім'я невідоме — дружина Казановського, потім, ймовірно, дружина краківського каштеляна Станіслава Варшицького
- ім'я невідоме — монахиня-францисканка.[7]
- Станіслав — перемиський, белзький каштелян; 3 рази одружувався (перша Софія Вельгорська, друга Белзецька, третя — стольниківна теребовельська Тшебуховська[4]
- Еварист Ян — староста вишгородський
- Теодор Анджей — дідич Маріямполя
- Александер Станіслав — подільський воєвода
- Бонавентура Константій — син Анджея та його першої дружини, стольник галицький, зять щирецького старости Францішека Бернарда Мнішека; [8] дружина - Гризельда, дочка Марека Лещковського гербу Правдич, який купив село Сагринь у Стефана Лаща 1644 року.[9]
- Ядвіґа Тишкевич — донька Анджея та його другої дружини Ядвіґи Язловецької, внучка Єжи Язловецького,[10] дружина київського воєводи Януша Тишкевича
- Ян — галицький підкоморій, каштелян[3]
- Ян — наймолодший син Миколая та Барбари з Маґерів, воював проти московитів під проводом Шеремета та Булгака, фундатор костелу (в оригіналі — виставив костел) в Магерові,[2] дружина — донька галицького судді Стшижа (тобто Стшижувна)
- Бартломей (†1583) — суррогатор белзький, за Бартошем Папроцьким, був похований у костелі бернардинів у Львові; найстарший син Миколая та Барбари з Маґерів
- Миколай — батько Бартломея, Анджея, Яна, чоловік Барбари з Маґерів, підчашанки сандомирської
- Адам (†1719) — белзький каштелян,[12] дружина — Олена Софія Вельгорська[13]
- Адам — стольник белзький, дружина — Гелена Куропатва, донька Пйотра, фундаторка колегіуму в Івано-Франківську[14]
- Миколай — чоловік княжни Катерини Юріївної Збаразької[15]
- Януш — хорунжий белзький, дружина — Ґлоговська[16]
- Констанція з Белжецьких Любомирська — перша дружина маршалка коронного Станіслава Любомирського.[17]
- Тереза (н. прибл. 1690 — 1708) — внучка Анни Вєльгорської, була похована в крипті монастирі тринітаріїв у Львові.
- ? Бeлжецьkих Стадніцка — дружина белзького підчашого Антонія Стадніцкого[18]
- Aлekсaндрa Йоaннa з Бeлжецьkих Оссоліньсka (†бл. 1762) — дружина пйотркувського старости Єжи Оссоліньсkого (†пo 1672)[19]
Примітки
- Jazlowieccy (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
- Hejnosz H. Bełzecki z Bełzca Bartłomej, h. Jastrzębiec (†1583) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1935. — T. 1. — S. 414.
- Hejnosz W. Bełżecki Jan, h. Jastrzębiec (†1642) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1935. — T. 1. — S. 414—415.
- Трибухівська
- Lubomirscy (01) Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine. (пол.)
- Urban W. Korniakt Karol Franciszek h. Crucini (ur. po 1612—1672) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. ХIV/1, zeszyt 60. — S. 82. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 1. — S. 71. (пол.)
- Mniszechowie (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1911. — Cz. 1. — T. XIV. — S. 132. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — Lwów, 1728. — T. 1. — S. 70.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 3. — S. 370.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — T. 1. — S. 234 (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — Lwów, 1743. — T. 4. — S. 505. (пол.)
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 2.— S. 749. (пол.)
- Książęta Zbarascy (01) Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
- Ґлоґовські гербу Гримала. — Т. 2. — S. 228
- http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/lubomirscy01.html#G3 Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine. Lubomirscy (01)] (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — T. 4. — S. 179. (пол.)
- Оssolinscy (02) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
Джерела
- Чернелицький замок // Пам'ятки України. — К., 2015. — № 7—9 (191) (лип.—вер.). — 84 с.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 1. — S. 158—159. (пол.)
- Magierów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 895. (пол.) — S. 895—897. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 69—71. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1935. — t. 1. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.