Юзеф Любомирський (чернігівський воєвода)
Ю́зеф Любоми́рський (пол. Józef Lubomirski; 1676 — 11 червня 1732, Переворськ) — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник князівського роду (давніше шляхетського) Любомирських гербу Шренява.
Життєпис
Народився 1676 року. Син коронного маршалка Станіслава Геракліуша Любомирського та його другої дружини Ельжбети Денгофф.
Був дідичем Переворська. Обирався сенатором Речі Посполитої.
Посади (уряди): чернігівський воєвода (1726–1732), цешковський староста (з 1720).
Помер 11 червня 1732 року в Переворську.
Сім'я
1711 року одружився із Катажиною Белжецькою,[1] що померла за 4 роки. Передав частину її посагу із селом Тісна Міхалові Урбаньському.
1715 року одружився із Терезою Мнішек гербу Кончиць[2] (її батько — Юзеф Вандалін Мнішек, шлюб став другим[3]). Мали трьох дітей:
- Анна — дружина великого коронного гетьмана Вацлава Пйотра Жевуського
- Антоній — краківський каштелян
- Станіслав — маршалок великий коронний.[4]
Примітки
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 71. (пол.)
- Teresa Mniszech z Wielkich Kończyc h. Kończyc (ID: 15.105.401). (пол.)
- Perzanowska H. Mniszech Józef Wandalin h. własnego (1670—1747) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 477. (пол.)
- Lubomirscy (01) Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine. (пол.)
Джерела
- Matwijowski K. i Roszkowska W. Lubomirski Stanisław Herakliusz h. Szreniawa (ok.1642—1702) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. ХVIII/1, zeszyt 76. — S. 48. (пол.)