Станіслав Цюхцінський
Станіслав Цюхцінський (пол. Stanisław Ciuchciński; 10 листопада 1841, Львів — 13 листопада 1912, Львів) — галицький громадський діяч, президент Львова та посол до Галицького сейму.
| Станіслав Цюхцінський | |
|---|---|
 | |
| Народився |
10 листопада 1841 Львів, Австрійська імперія |
| Помер |
13 листопада 1912 (71 рік) Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Поховання | |
| Діяльність | політик |
| Посада | посол до Галицького сейму |
Життєпис
Народився в родині Станіслава, львівського м'ясника, та Катаржини. Почав свою освіту в домініканців, але йому довелося зупинити її у віці 14 років після смерті батьків та почати працювати. Навчався професії літника, у той же час отримуючи загальні знання через самоосвіту. У 1859 році виїхав зі Львова на кілька років, шліфуючи свою майстерність зокрема у Відні, Лінці, Мюнхені, Дрездені, Берліні та Гамбурзі. Після повернення в країну взяв участь у Січневому повстанні, воюючи в стрілецькому відділенні француза Леона Янга.
Після поразки повстання повернувся до Львова на постійне мешкання й працював протягом декількох років в інших майстрів, щоб отримати дозвіл у 1867 році на відкриття своєї власної майстерні. Він став учасником професійного руху, був членом ремісничої асоціації «Скала», членом його факультету, і, нарешті, куратором (1889). З 1877 року він очолював корпорації бляхарів, бронзовиків та пастухів. Він також був активним учасником (і презесом) Товариства взаємної підтримки львівських міщан під найменням блаженного Яна з Дуклі.
Був членом товариства «Сокіл». З серпня 1880 року мав міське громадянство, а в 1883 році його призначено до міської ради, де він перебував до кінця життя. З 1899 р. був віце-президентом Львова. Після смерті мера Міхала Михальського в червні 1907, став його наступником не тільки на посаді президента Львова, але й на чолі Стрілецького товариства, а також у Галицькому крайовому сеймі. Свою політику описував девізом: «Зробіть усе, що відповідає честі та інтересам міста та його мешканців». Стан здоров'я спонукав його покинути посаду президента 17 липня 1911 року.
Помер 13 листопада 1912 року у Львові, поховано його на Личаківському цвинтарі, де міська влада встановила йому пам'ятник з написом «Вірному синові Вітчизни»; Тадеуш Рутовський, тодішній віце-президент Львова, виголосив на похоронах промову.
Джерела
- Aleksander Czołowski. Stanisław Ciuchciński // Polski Słownik Biograficzny, tom IV, 1938.
- Stanisław Sławomir Nicieja. Cmentarz Łyczakowski we Lwowie w latach 1786—1986. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1988. ISBN 83-04-02817-4.
- «Tygodnik Ilustrowany». 47, s. 330, 23 listopada 1912.