Старий Биків

Старий Биків — старовинне і найчисленніше поселення було серед навколишніх населених пунктів. На його околиці виявлено городище епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.). Заселена місцевість в 1116 році Володимиром Мономахом, який подарував сину Тугорхана - Леву Половцю (потомки - Князі Сквир-Рожиновські) засупоївські землі.

Київський Князь привернув Лева в православну віру і зобов'язав охороняти підступи до Києва. Село засноване в Княжу добу і мало назву Биків. Потім належало Литовській державі, Польському королівству, Українській козацькій державі і Російської імперії. В княжу добу міста Ніжин, Басань і Биков з ґрунтами і селами належали руським князям Сквир-Рожиновським. Цей рід здавна володів Биковом з XIV ст. і отримав підтверджуючі грамоти від Князів Володимира Ольгердовича і Олелька Володимировича. Неподалік Бикова, за часів Київської Русі вони спорудили фортецю на річці Супій, для захисту Києва від степовиків. Біля фортеці, на правому березі Супою розрослося нове поселення переселенців з Бикова, Красного, Козацького та інших 9 навколишніх сіл. В першій чверті XVI ст. на землях колишнього Переяславського князівства Київської Русі почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Населенням цього староства були козаки. В письмових джерелах Старий Биків згадується з 1564 року. З історичних джерел відомо що в 1568 році село було приписано до Острожського староства.

Письмова згандка про Биків записана в Реєстр козаків низових запорізьких річкових, які ходили на військову службу з його милістю королем до Москви. Реєстр складений під час видачі сукна і грошей останньої чверті року служби. Привіз і виплатив пан Себастіан Недзвідський, слуга милості пана Станіслава Дроєвського, каштеляна перемиського, шафара земель руських, року нинішнього 1581, місяця марця, дня 30. Книга військова 67 Ян Оришовський, поручник козаків низових запорозьких. В Реєстрі під командою 40-го отамана Васька Щербини з Биговець значиться козак Наум з Бикова. [2]

Потім село відійшло належало до маєтності короля Польщі Сигизмунда I Старого. Король відібрав їх від князя Юрія Семеновича Рожиновского в 1592 році за причетність до козацького повстання під проводом Косинського, зятя гетьмана низових козаків князя Остафія Ружинського. В грудні 1620 року — польський король віддає староство Переяславське Волинському воєводі, князю Івану Заславському, з місцями Яготин і Гельмязів, а у себе утримує містечка Березань, Биков, Яблонов, Миргород і передає їх задля управління своєму наміснику Івану Чернишевскому. Потім 21 серпня 1621 року — присуджені королю Яблонов і Миргород було віддано в управління королівському коморнику Варфоломію Обалковському, якому доручили «слободи і землі Київські, які перебувають за Дніпром, наново осажені, тобто, містечка Березань, Биков, Яблонов, Миргород, з хуторами і селищами, і слободам які до них належать…» Згодом нове поселення отримало назву Новий Биків, а старовинному селу по праву дали ймення Старий Биків.

Під час визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького Старий биків, як найчисельніше село в ті часи було центром. Тут формувалася Биківська сотня Переясловського полку. За «Реєстром» 1649 р. полк мав 19 сотень. У Биківській сотні числився 141 казак, сотником був Величко Онопрій. Рум'янцевська ревізія у складі Миргородського полку під 1765 роком фіксує Биківську волость, яка включала села Веприк та Вороньки. Згодом вона відійшла до Переяславського полку. В 1667 році Переясловський полк зазнав територіальних змін, серед яких було укрупнено Басанську сотню (сотник Андрій Нерада) за рахунок ліквідованої Биківської. Згодом, 14 листопада 1709 р. на Биків отримав царську грамоту полковник переяславський Степан Томара. В 1781 р. в Бикові було 2 священика та 173 хати посполитих. В селі була Пречистенська (Успенська) церква зі священиками Конарським Григорієм, Каленовським Захаром Дмитровичем (1740–1745). Старий Биків в складі Басанської сотні знаходився до 1782 року.

• Кузьменко Петро Павлович (фізик) — доктор фізико-математичних наук.
• Клепак Григорій Олексійович — український краєзнавець, журналіст, громадський діяч. Заслужений працівник культури України
• Рудьковський Микола Миколайович — політик, Міністр транспорту та зв'язку України (2006–2007), народний депутат України декількох скликань, член Партії регіонів.
• Лутай Федір — засновний Чортомлицької Січі, Гетьман (Кошовий Отаман) Війська Запорізького Низового

• Быковъ // Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерский. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 254-256.
• Погода в селі