Стеблівський Євген Віталійович

Народився і провів дитинство в місті Звенигородка, в україномовній родині. Після закінчення школи навчався в Одеському політехнічному університеті, отримав диплом інженера. Служив в армії у військовій розвідці, закінчив навчальний центр в смт Десна. Після закінчення центру отримав звання сержанта. Завоював звання чемпіона університету з боксу у вазі до 71 кг.

Перші есе і оповідання Євгена Стеблівського були надруковані в 1992 році в одеській газеті «Порто-Франко». В 1993—2001 роках автор працював журналістом в газетах «Порто-Франко», «Моряк України», написав ряд статей про війну в Придністров′ї.

В 2001—2012 рр. працював в інжинірингових компаніях.

Живе і працює в Одесі.

У 2012 році, після друку роману «Звенигора. Шабля на комісара», виїжджав на презентації книги в ряд районних центрів Черкаської області разом з активістами проукраїнських організацій. На презентаціях закликали до опору дійсному режимові Януковича[6].Передав кілька десятків книг бібліотеці Майдану та активістам Звенигородки, які вранці 20 лютого 2014 р. зупинили 18 автобусів з 600 «тітушками» в Звенигородці на шляху на Київ.

У червні 2014 — січні 2015 р.р. працював волонтером організації громадської безпеки в Одесі, допомагав збирати допомогу бійцям 28-ї окремої механізованої бригади та добровольчому батальйону "Шторм". Виступав перед бійцями полку «Азов» в Одесі, їздив з книгами і лекціями до українських військових у прифронтову зону в район Маріуполь — Юріївка — Широкіне. Відвозив роман «Звенигора. Шабля на комісара» на передову бійцям розвідки у Лебединському.

Є. Стеблівський, дорогою на Лебединське

У 2015—2018 р.р. активно співпрацює зі школою «Шторм» українського бойового мистецтва «Бойовий гопак» в Одесі. Разом з гопаківцями спільно готували презентації і виїжджали з просвітницькою метою в Холодний Яр, Ізмаїл, Черкаси, Доброслав, Київ, брали участь у ряді програм на телебаченні[7] і радіо[8] в Одесі і Києві.

Основною темою письменника є гостросюжетні історичні романи та романи про сучасну війну. Автор започаткував серію «Український бойовик» у видавництві «Ярославів Вал». Роман «Звенигора. Шабля на комісара» вперше виданий в Одеському видавництві «Апрель», мав три перевидання. Вперше був оцінений читачами на фестивалі «Холодний Яр» у Медведівці-Мельниках в 2012 та 2013, 2016, 2017 роках. Роман вчетверте перевиданий у видавництві «Ярославів Вал» в 2015 р. в твердій обкладинці.

Є. Стеблівський, військові навчання «Sea Breeze»

Опубліковані рецензії на роман «Звенигора. Шабля на комісара»[9] і на роман «Кіборги. Сага про воїнів»[10] у виданні «Слово Просвіти», газеті «Нація і держава»[11]. Рецензія на роман «Звенигора» доцента кафедри української літератури Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Ганни Клименко-Синьоок опублікована на інтернет-сайті «Буквоїд»[12]. Роман «Звенигора» рекомендований для вивчення студентам методичними посібниками[13] Черкаського національного універститету ім. Богдана Хмельницького. Рекомендований для вивчення історії Української революції 1017—1921 р.р.[13] Став об′єктом доповідей та дискусій магістрантів університету[14]. Роман неодноразово входив у трійку чи п′ятірку історичних українських романів 2015—2017 р.р. на інтернет-оглядах видавництв «Зелений пес», сайтів «Золота пектораль»[15] та ін.[16][17][18]. За сюжетом роману "Кіборги. Сага про воїнів" написаний сценарій та неодноразово ставилась п`єса у дитячому Центрі "Молода Гвардія" (Одеса).[19]

Під час роботи журналістом автор опублікував більше 1000 статей в одеських та регіональних газетах. Написав 8 репортажів про війну в Придністров′ї. Працював в відділі кримінальної інформації, неодноразово виїжджав на виклики та патрулювання разом з прес-службою МВС в Одесі. Літав на гелікоптерах Південного напрямку Прикордонних військ України на острів Зміїний та ходив у морські патрулювання проти турецьких шхун-браконьєрів. Шість разів був на о. Сахалін, звідки написав ряд репортажів про Далекий Схід. Брав участь у спільних військових навчаннях «Sea Breeze» на десантному кораблі ВМС США «Трентон», як журналіст. У 2016-2019 роках писав статті для українських інтернет-видань.