Степанов Павло Тихонович

Народився в 1839 році, син Тихона Федоровича Степанова.

Навчався в Харківському університеті за розрядом природничих наук і займався переважно зоологія.

Після закінчення курсу в 1861 році був призначений викладачем Першої Харківської гімназії з прикомандируванням до Харківського університету для викладання природничих наук на медичному факультеті і читав мінералогію.

У 1862 році був відряджений за кордон, працював головним чином в лабораторіях Рудольфа Лейкарта в Гіссені та Генріха Пагенштехера в Гейдельберзі. Відвідав багато зоологічних установ Німеччини, Парижу та Лондона, займався вивченням будови морських тварин у Італії (Ла-Спеція) і на острові Гельголанде. У 1864 році повернувся до Російської імперії.

У 1865 році отримав ступінь магістра зоології, після чого був призначений доцентом Харківського університету при кафедрі зоології, читав порівняльну гістологію та курс анатомії людини.

У ступені доктора зоології був затверджений в 1868 році. У 1869 році призначений професором по кафедрі зоології. З 1873 року отримав у завідування зоологічний кабінет університету, який він широко використовував для практичних занять зі студентами.

Павло Степанов брав участь у діяльності земства, надаючи доповіді на земських зборах, особливо на з'їздах, які збиралися з питання про шкідливих комах, головних чином — хлібного жука, наприкінці 1870-х і на початку 1880-х років.

З 1887 по 1891 рік був деканом фізико-математичного факультету. У 1890—1893 роках читав курс біології тварин.

З 1894 року був Головою правління Харківського товариства грамотності.

Померт 22 березня 1908 року[1].

• «Ueber die Geschlechtsorgane und die Entwicklung von Cyclas» («Archiv für Naturgeschichte», 1865);
• «История развития пластинчатожаберных мягкотелых» (Харьк., 1865);
• «Ueber Geschlechtsorgane und Entwicklung von Ancylus fluviatitis» («Memoires de l'academie Impériale des sciences de St.-Petersbourg», VII сер. т. Х, № 8, 1886);
• «История развития Calyptraea» (прилож. к «Проток. засед. Совета Харьк. унив.», 1868);
• «Основания гистологии животных» (вып. 1-й и 2-й, там же);
• «Описание мягкотелых из родов Anodonta et Unio, найденных в окрестностях Харькова» («Труды Общ. испыт. прир. при Харьк. унив.», т. II, 1870);
• «О паразитизме зародышей наяд» (там же, т. IV, 1871);
• «О первоначальном происхождении организмов» (речь на торжественном акте, в прилож. к «Проток. засед. Совета Харьк. унив.», 1872);
• «Гельминтологические заметки» («Труды Общ. испыт. прир. при Харьк. унив.», т. VII, 1873);
• «Ueber die Entwicklung von Calyptraea» («Bulletin des Natur, de Moscou», 1873);
• «Паразиты саранчи» («Труды Общ. испыт. прир. при Харьк. унив.», т. XIII, 1880);
• «Враги хлебного жука» (Anisoplia austriaca Sterbst., там же, т. XIV, 1881);
• «О превращениях у двукрылых сем. Bombylidae» (там же, т. XV, 1882);
• «Заметка о паразитах Stauronotus vastator Stev.» (там же, т. XVI, 1883);
• «Фауна Вейсова озера» (там же, т. XIX, 1885);
• «Материалы к изучению фауны Славянских соляных озер» («Bulletin des Naturalistes de Moscou», 1866).

• Степанов, Павел Тихонович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.