Степан Чеховський

Степа́н Чехо́вський (ім'я також Стефа́н; 21 серпня[lower-alpha 1] 1884, Снятин — 30 червня 1952, Явас) — український греко-католицький священник, довголітній парох с. Біла, жертва радянських репресій. Слуга Божий.

Слуга Божий
о. Степан Чеховський
Чеховський Степан Андрійович
Народився 21 серпня 1884(1884-08-21)
Снятин, Снятинська міська громада, Коломийський район, Івано-Франківська область
Помер 30 червня 1952(1952-06-30) (67 років)
Явас, Зубово-Полянський район, Мордовська АРСР, РРФСР, СРСР
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 Польська Республіка
 Українська РСР
Національність українець
Місце проживання с. Біла, Іваниківка
Діяльність священник
Alma mater Львівська духовна семінарія, Львівський університет
Посада парох с. Біла
Термін 1927 —1944
Попередник о. Антін Барицький
Конфесія Українська греко-католицька церква
Рід Чеховські
Батько Андрій
Мати Параскевія Дутчак
У шлюбі з Анна Лушпинська
Діти Леонтій, Ілярій, Андрій, Тарас, Леонтина

Життєпис

Народився 21 серпня 1884 року в м. Снятин на Станиславівщині в сім'ї Андрія Чеховського і Пелагії з дому Дутчак. Навчався в міській школі і Коломийській українській гімназії[1][2]. Восени 1905 року вступив до Львівської духовної семінарії і розпочав навчання на Богословському факультеті Львівського університету. Філософсько-богословські студії закінчив 1909 року, одружився з Анною Лушпинською, дочкою о. Леонтія Лушпинського (1844—1911)[3], пароха в Трибухівцях біля Бучача, і того ж року був висвячений на священника[1].

Душпастирську працю розпочав 1 листопада 1909 року сотрудником у свого тестя о. Леонтія Лушпинського у с. Трибухівці, а після його смерті (†18.08.1911) став адміністратором парафії. 28 лютого 1913 року призначений адміністратором парафії села Висічка, а з грудня цього ж року був також сотрудником парафії в с. Стрілківці. 7 жовтня 1921 року отримав призначення на парафію в с. Братишів на Тлумаччині, де був парохом до 15 липня 1927 року. У 1926—1927 роках виконував обов'язки декана Тлумацького деканату. З 25 жовтня 1927 року — парох у селі Біла Чортківського повіту[4].

Крім священичих обов'язків займався просвітянською та суспільно-громадською працею. Найактивніша діяльність о. Степана випадала на період його душпастирювання в с. Біла. Активізував катехитичну працю і організував захоронку для дітей, запросивши для цієї роботи монахинь Згромадження Пресвятої Родини з Гошева. З ініціативи о. Степана розпочалось відновлення церкви та реконструкція її зі середини. На парафії організував церковний хор та оркестр. Щороку відбувались духовні реколекції під проводом оо. Редемптористів. Організував читальню «Просвіти» і був її головою. Також заснував в селі початкову «Рідну Школу», товариства «Сільський господар» та «Ощадний банк», з послуг яких мали можливість користати селяни Чортківського повіту та робітники[5].

В 1944 році о. Чеховський був змушений виїхати зі своєї парафії до Станиславова і владика Григорій Хомишин призначив його генеральним вікарієм на випадок арешту обох єпископів. Перебуваючи в Станиславові служив у містечку Лисець та селі Іваниківка. Заарештований радянськими органами безпеки 26 січня 1949 року. Звинувачений у проведенні антирадянської агітації. Засуджений 13 липня 1949 року особливою нарадою при МДБ СРСР до 25 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував у Мордовській АРСР в селищі Явас. Там у 1952 році, вже будучи важко хворим на рак сечового міхура, мав нагоду зустрітись із митрополитом Йосифом Сліпим, у якого перед смертю сповідався. Митрополит писав до родичів отця Чеховського кілька разів, а також повідомив про його смерть. Помер 30 червня 1952 року[6], місце поховання невідоме.

Беатифікаційний процес

Від 2001 року триває беатифікаційний процес прилучення о. Степан Чеховського до лику блаженних[7].

Зауваги
  1. Дату народження уточнено за: ДАІФО, ф. 631, оп. 1, спр. 589: Метрична книга про народження за 1883-1891 роки церква міста Снятин (тепер Снятинського району), арк. 15зв.

Примітки
  1. Мученики і ісповідники — О. Степан Чеховський… — С. 228.
  2. У 1903/1904 навчальному році навчався в VII класі ІІ Коломийської гімназії: Звіт дирекциї ц. к. ІІ ґімназиї в Коломиї за рік шкільний 1903/1904. — Коломия 1904. — С. 79.
  3. Lušpyns'kyj Leontij // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 332. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  4. Державний Архів Івано-Франківської області, Фонд 504, Опис 1, Справа 330 «д»: Книга обліку священиків Станіславівської єпархії. — арк. 150.
  5. Мученики і ісповідники — О. Степан Чеховський… — С. 228—229.
  6. Чеховський Степан Андрійович // Реабілітовані історією… — С. 713.
  7. “Маю моральну певність, що усі ці люди дійсно потерпіли за віру”. risu.org.ua (англ.). Процитовано 25 червня 2020.

Джерела
  • Чеховський Степан Андрійович // Реабілітовані історією. Івано-Франківська область. Книга друга / упор., авт. передм. Вардзарук Лук'ян. — Івано-Франківськ: «Місто НВ», 2006. — С. 713.
  • Лабінська-Снігур К. Вірні до кінця. Мученики й ісповідники віри ХХ століття. — Львів: Свічадо, 2017. — 176 с. — ISBN 978-966-938-021-0
  • Мученики і ісповідники — О. Степан Чеховський // Богословія. — Том 56. — Рим: Українське богословське наукове товарство, 1992. — 228—231.
  • Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — 450 с. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.