Степонас Кайрис

Степонас Кайрис (лит. Steponas Kairys; 3 січня 1979, Užunevėžiai біля Вількомира 16 грудня 1964, Бруклін) — литовський інженер, політик-соціал-демократ. Один з підписантів акта про незалежність Литви від 1918 року, віцеспікер Сейму Литовської Республіки.

Степонас Кайрис
Steponas Kairys
Народився 20 грудня 1878 (1 січня 1879)
Užunvėžiaid, Вількомирський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія
Помер 16 грудня 1964(1964-12-16) (85 років)
Бруклін, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Поховання Петрашунський цвинтар
Країна  Литва
Національність Литва
Діяльність інженер, політик
Alma mater Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут
Заклад Університет Вітовта Великого
Титул доктор інжинерії
Посада Віце-спікер Сейму
Термін травень 1926грудень 1926
Партія Соціал-демократична партія Литви
У шлюбі з Пашкевич Алоїза Степанівна і Ona Leonaitė-Kairienėd
Нагороди

Біографія

Закінчив Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут, пізніше працював на залізничних роботах у районі Самари і Курська. Після повернення до Литви у 1912 році працював над водопроводами і міською каналізацією у Вільнюсі. З 1923 року навчався в каунаському Університеті Вітовта Великого — у 1940 році здобув ступінь доктора інжинерії.

З молодих років займався політикою: у 1900 вступив до Соціал-демократичної партії Литви, був обраний до складу її центрального комітету. У 1905 році взяв участь в обговореннях віленського сейму як член його президіуму.

У 1917 році засідав у так званій віленській конференції, яка відрядила його до Таріби. 16 лютого 1918 року разом з дев'ятнадцятьма іншими членами ради підписав акт про незалежність Литви. Після обрання Міндовга II королем Литви, на знак протесту проти нового устрою держави, відмовився засідати в цьому комітеті.

У 1920 році обраний до Законодавчого Сейму Литви, пізніше був депутатом сеймів І, ІІ та ІІІ каденції (1922—1923, 1923—1926, 1926—1927). В результаті того, що лівоцентричні сили виграли у виборах у травні 1926 року, був обраний віце-спікером Сейму від Соціал-демократичної партії Литви. Після військового перевороту 17 грудня 1926 року перебував у опозиції проти режиму Антанаса Сметони.

У 1943 році став предводителем Верховного комітету визволення Литви (Vyriausiasis Lietuvos išlaisvinimo komitetas, VLIK). У 1945 році емігрував спочатку до Німеччини, потім до США.

Після здобуття Литвою незалежності у 1991 році похований на Петрашунському цвинтарі в Каунасі.

Посилання

Примітки

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.