Стефанів Опанас Авксентійович
Стефанів (Стефанів-Затварський) Опанас Авксентійович (нар. 2 листопада 1891, Рожище — пом. невідомо) — український військовий діяч, полковник Армії УНР. У квітні 1920 року — тимчасовий виконувач обов'язків начальника штабу Армії УНР.
| Стефанів Опанас Авксентійович | |
|---|---|
 Полковник | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
2 листопада 1891
Рожище, Волинська губернія |
| Смерть | невідомо |
| Громадянство |
 Російська імперія →  УНР →  Польща |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1918–1921 |
| Приналежність |
Російська імперія → УНР |
| Вид ЗС |
 Армія УНР |
| Рід військ |
Сухопутні війська |
| Формування |
62-а піхотна дивізія Запорізький корпус 6-а Запорізька дивізія 1-а Запорізька дивізія Бессарабська повстанська група |
| Війни / битви |
Перша світова війна Радянсько-українська війна (Перший зимовий похід) (Другий зимовий похід) |
Життєпис
Опанас Стефанів народився 2 листопада 1891 року в містечку Рожище Луцького повіту Волинської губернії. Закінчив Луцьку гімназію, а у 1914-му — Чугуївське військове училище.
З училища вийшов підпоручиком і був приписаний до Сибірського телеграфного батальйону, у складі якого брав участь у Першій світовій війні. Закінчив один курс Військової академії Генерального Штабу. У 1917 році Стефанів займав посаду виконуючого обов'язки начальника штабу 62-ї піхотної дивізії. В російській армії дослужився до звання капітана.
З 14 вересня 1918 року Опанас Стефанів — старший ад'ютант штабу окремої Запорізької дивізії Армії Української Держави. 22 січня 1919 року Стефаніва призначено на посаду начальника штабу Запорізького корпусу Дієвої армії УНР. Влітку-восени 1919 року — начальник штабу 6-ї Запорізької дивізії. У грудні був інтернований польською владою. У січні 1920 року Стефанів втік з табору для інтернованих до Армії УНР, що на той час проводила Перший Зимовий похід. Через хворобу на тиф військовик зміг наздогнати армію лише у березні[1]. З 14 по 24 квітня 1920-го Опанас Авксентійович тимчасово виконував обов'язки начальника штабу Дієвої армії УНР[2]. У травні 1920-го був призначений на посаду начальника оперативного відділу штабу армії. 5 жовтня отримав звання підполковник. З жовтня 1920 року — начальник штабу 1-ї Запорізької дивізії, з якою повторно був інтернований у польських таборах.
Станом на квітень 1921 року служив підполковником 1-ї Запорізької стрілецької дивізії та перебував у таборі інтернованих у місті Вадовиці. Влітку-восени 1921 року Опанас Авксентійович — начальник штабу Південної повстанської групи[3][4], що готувала антибільшовицьке повстання на Півдні України.
До 1923 року Опанас Авксентійович перебував на еміграції у Польщі. Подальша доля невідома.
Примітки
- Лицарі Зимових походів. 1919—1922 рр./ Я.Тинченко. — К.: «Темпора», 2017. — с. 73. ISBN 978-617-569-302-5
- Військо Української революції 1917—1921 років / Євген Пінак, Микола Чмир; під заг. ред. К. Галушка. — Харків: «Клуб сімейного дозвілля», 2017 — с. 401. ISBN 978-617-12-3399-7
- Військова історія. Бессарабська повстанська група у Другому зимовому поході армії УНР./ Файзулін Я. М. — К.: Інститут історії України НАН України, 2011. — c. 371
- В'ячеслав Василенко. Південні група військ УНР у підготовці антибільшовицького повстання. — с. 104.
Джерела
- Спогади командарма (1917—1920): Документально-художнє видання/ Упоряд.:М.Ковальчук. — К.: «Темпора», 2007. — сс. 578—579. ISBN 966-8201-24-8
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — Стефанів Опанас Авксентійович
- Стефанів Опанас (Афоній); Імена самостійної України. Процитовано 5 січня 2021.