Вадовиці

Вадовиці; пол. Wadowice
	Герб
	Вадовиці
	Основні дані
	49°53′ пн. ш. 19°30′ сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Малопольське воєводство
Магдебурзьке право	1430
Площа	10,54 км²
Населення	19386 (2011)[1]
· густота	1817 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ	250-318 м
Міста-побратими	Ассізі, Сан-Джованні-Ротондо, П'єтрельчина, Карпінето-Романо, Сона, Канале-д'Агордо, Чикаго-Гайтс, Марктль, Кечкемет
Телефонний код	(48) 33
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	KWA
GeoNames	3082722
OSM	r2766024 ·R
Поштові індекси	34-100
	Міська влада
Вебсайт	wadowice.pl
	Мапа
	Вадовиці у Вікісховищі

Вадовиці (пол. Wadowice) — місто в південній Польщі, на річці Скава. Адміністративний центр Вадовицького повіту Малопольського воєводства. Розташоване вздовж міжнародної траси сполучення Краків через Бельсько-Бяла і Цешин до Брно. Відоме як місце народження та дитинства Папи Івана Павла ІІ.

Географія

Через місто протікає річка Домбрувка.

Клімат

Клімат Вадовиців
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−0,1	2,1	7,1	13,5	18,7	21,6	23,0	22,8	18,8	13,8	6,8	1,8	12,5
Середня температура, °C	−3,3	−1,6	2,4	7,9	13,1	16,2	17,5	16,9	13,1	8,3	3,2	−1	7,7
Середній мінімум, °C	−6,7	−4,8	−1,3	3,0	7,6	10,8	12,2	11,8	8,6	4,2	0,2	−4	3,5
Днів з опадами	8	7	7	8	10	11	10	9	8	7	9	10	104
Джерело: www.yr.no

Історія

У 1772—1867 роках — адміністративний центр Вадовицького округу Королівства Галичини та Володомирії у складі Габсбурзької монархії (з 1804 року — Австрійської імперії, з 1867 — Австро-Угорщини).

Окрема кінна дивізія армії УНР базується у Вадовицях у 1921 році, після відступу з України.

Табір для військовополонених і цивільних

На околицях міста розташовувався концентраційний табір, збудований австрійською владою на початку Першої світової війни для утримання військовополонених із російської та італійської армій. Табір складався з 18-ти мурованих та дерев'яних бараків. В 1919—1920 в ньому утримували західних українців — з 15000 осіб померли від голодного тифу близько 1500.

Після репатріації військовополонених російської армії уряд Польщі використовував його для утримування військовополонених польсько-радянської війни 1920 року та розміщення інтернованих військових частин Армії Української Народної Республіки. На початку 1921 року там перебувало близько 4,5 тисяч українських вояків.

Внаслідок переповнення, браку харчів, опалення та медичної допомоги у таборі була високою смертність: на військовому цвинтарі Вадовиць поховано близько 5 тис. осіб, з них 1,5 тис. вояків УГА та Армії УНР, серед яких — генерал М. Єлчанінов. Цвинтар зберігся до наших днів.

14.08.2019 р. польські скаути вшанували поховання вояків УНР в рамках акції "Полум'я братерства"[3].

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	9122	1781	6307	1034
Жінки	10264	1747	6026	2491
Разом	19386	3528	12333	3525

Економіка

Zakłady Przemysłu Cukierniczego SKAWA SA, виробник кондитерських виробів.[5]

Міста-побратими

Відомі люди

Дідичі

Пйотр Мишковський[6]

Народилися

Померли

Олександр Єлчанінов — генерал-хорунжий Армії УНР.

Перебували

Симон Петлюра.

Примітки

GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. . ^{[недоступне посилання]}
Парнікоза, Іван. Вадовиці. Могили вояків УНР. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). Микола Жарких.
Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Dane kontaktowe, SKAWA SA
Kamiński A. Myszkowski Piotr z Przeciszowa i z Mirowa h. Jastrzębiec (ok. 1450—1505) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/2, zesz. 93. — S. 382. (пол.)

Джерела

Вадовиці // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 1. — С. 204.
Науменко К. Є. ВАДО́ВИЦІ // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2005. — Т. 4 : В — Вог. — С. 14—15. — ISBN 966-02-3354-X.
Тернопільський Ю. Українська преса з перспективи — 150-ліття. — Джерсі-Сіті, 1978.
Wadowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 879. (пол.) — S. 879—887. (пол.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[nsp-1] GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. . ^{[недоступне посилання]}

[3] Парнікоза, Іван. Вадовиці. Могили вояків УНР. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). Микола Жарких.

[age-4] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

[5] Dane kontaktowe, SKAWA SA

[6] Kamiński A. Myszkowski Piotr z Przeciszowa i z Mirowa h. Jastrzębiec (ok. 1450—1505) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/2, zesz. 93. — S. 382. (пол.)