Стефан Бохонюк

Народився Бохонюк Степан Якович (літературний псевдонім Стефан Бохонюк) в 1873 році в селі Богушівка нині Луцького району Волинської області. Початкову освіту здобув у Заборольському малому народному училищі, по закінченні якого отримав у подарунок Євангеліє (Євангельський альманах за 1926 рік №6). "1911 року Господь наш, Ісус Христос, за Своїм благоволінням до мене, відкрив мені Свою нову, правдиву і вічну дорогу. Відтоді я і почав віддалятися від зла, і почав зазнавати приниження" (Євангельський альманах за 1926 рік №5).

"19 лютого 1914 року Луцьким окружним судом я був засуджений на довічне заслання у віддалені краї Сибіру з позбавленням усіх прав за спалення і непоклоніння мертвим богам, а також за викриття неправди цього світу" (Євангельський альманах за 1926 рік №5). "Відправляючи мене на етап, в документах, які були вироблені на мене, був напис: «Не знімати залізних кайданів до самого місця призначення»; дозвіл був зняти кайдани тоді, коли міняли білизну; таким чином я перебував у залізних кайданах дев’ять місяців" (Євангельський альманах за 1928 рік №6-7). Покарання відбував в селищі (нині місто) Тулун Іркутської області (Євангельський альманах за 1928 рік №6-7). 10 травня 1915 року направив лист царю Миколі другому із застереженнями про його погибель, якщо не перестане спотворювати Волю Божу (Євангельський альманах за 1924 рік №1).

Після звільнення в 1917 році, активно проповідував Слово Євангельської Правди на Волині.Видавав євангельські альманахи «Беседа друга» (1924—1925 рр.), «Новый верный путь к жызни» (1926—1934 рр.)та «Нова правдива дорога життя» (1935—1939 рр.), які з середини 20-х років надсилались в наукові бібліотеки Варшави та Львова. Бохонюк С. Я. мав тісні зв'язки із журналом «Wolna mysl relihijna», який видавався колишнім капеланом Карлом Гричом-Сміловскім (Karol Grycz-Smilowski) в Кракові (Євангельський альманах за 1939 рік №5-6). Спільне взаєморозуміння було встановлено з американським журналом «Пророческий свет», з яким також обмінювався виданнями.

31 серпня 1929 року, рішенням Волинського Воєводи за № 4389/2/Адм, була зареєстрована Богушівсько-Вічинська община євангельських християн, у якій він служив пастиром (Євангельський альманах за 1931 рік №4-5). Окремі дослідники по відношенню до членів цієї общини вживають термін «Стефановці», по аналогії з іменем пастира. Проти таких аналогій Стефан Бохонюк виступав категорично. Діяльність общини, згідно вимог тодішньої влади, мала вестись в рамках Статуту спілки слов"янських громад євангельських християн і баптистів у Польщі ,затвердженого 21 лютого 1927 року.

Молитовні зібрання проходили по суботах та неділях в селах: Богушівка — в помешканні С.Бохонюка,Великі Березолуки — в помешканні Никифора Андрійовича Хоміка,1880 року народження, чеській колонії Чехівщина в помешканні Михайла Івановича Денисюка,1881 року народження та в селі Вічині в помешканні Василя Гавриловича Кучинського,1877 року народження,Береськ в помешканні Євсея Андрійовича Рублюка. В 1944 році на території Радянського Союзу відбулось об"єднання общин євангельських християн і общин баптистів в Церкву євангельських християн-баптистів.

В 1931 році в євангельському альманаху № 3 «Нова правдива дорога життя» С.Бохонюк написав: «Так як загинув біблійний Самсон, із великою кількістю народу, так і загине соціалізм, який нині будується».

Загинув у 1943 році під час Волинської трагедії. Похований на кладовищі села Богушівка.

Духовно-символічне розуміння Біблії, яке практикував Стефан Бохонюк, було сприйнято і збережено родинами Хоміків та Васюків, які в 2020 році передали оригінали його брошур в Державний архів Волинської області. В 2022 році видано книгу Стефана Бохонюка   "Євангельські альманахи".

Стефан Бохонюк (стоїть в центрі) серед членів громади села Богушівка.