Стодоряни

Стодоряни, гаволяни, гавеляни, гевелли (нім. Heveller) західнослов'янське плем'я, що заселяло середню течію річки Гаволь (нім. Havel), звідси їх називали за назвою річки. Але самоназва племені стодоряни. Відносилися до полабських слов'ян. Відзначені у Баварського географа.

Територія гаволян і спреван у 1150 р.
Слов'янське поселення в районі Берлину коло 1150 р.

Ареал розселення гавелян простягався вздовж берегів річки Гафель від сучасного Шпандау до земель, що знаходяться за Ратеновом. Головною фортецею і резиденцією племінного князя з початку IX століття було місто Бранібор (онімечене «Бранденбург»). Стодорянська княгиня Драгомира в 907 році вийшла заміж за чеського князя Вратіслава I, ставши матір'ю Святого Вацлава. Прийнявши християнство стодорянський князь Тугомир підпорядкував в 940 році землі свого племені німцям, які заснували на них єпископство Бранденбургу. У наслідку чого відбулося повстання слов'ян у 983 році, коли гаволяни знову звільнилися від сакського панування, вигнавши християнських єпископів.

Економіку гавелян, порівняно з іншими полабськими племенами, характеризувало в меншій мірі землеробство і більшою мірою полювання. Звертає на себе увагу велика кількість срібних кладів (скарбів), датованих XI століттям. Їхні власники, мабуть, належали до еліти племені, що володіла землями і брала участь у трансрегіональній торгівлі. Вони жили в неукріплених поселеннях або в фортецях, таких як Ратенов, Потсдам й Шпандау.

Останнім князем гаволян був Прібіслав-Генріх, який, ймовірно, також був християнином. Його попередник на ім'я Майнфрід був убитий повсталими слов'янами. Прібіслав-Генріх якийсь час іменувався королем і карбував власні монети. Пізніше він подарував південні частини своїх володінь хрещеному синові герцогу Альбрехту I Ведмедю. Його правовий статус у відношенні до Священної Римської Імперії залишається нез'ясованим. Своїм спадкоємцем він призначив правителя Північної марки Альбрехта, після чого держава гавелян 1150 року зникла з політичної карти. Його землі увійшли до складу маркграфства Бранденбург.

Джерела

  • H.-D. Kahl: Slawen und Deutsche in der Brandenburg. Geschichte des 12. Jahrhunderts, 1964 (нім.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.