Сторожевський Борис Миколайович

Бори́с Микола́йович Стороже́вський (рос. Борис Николаевич Сторожевский; нар. 1850 пом. 1898) — російський журналіст і письменник. Видавець-редактор першої на Поділлі приватної газети «Подольский листок».

Сторожевський Борис Миколайович
Народився 1850
Полтава, Російська імперія
Помер 1898
Діяльність журналіст
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка

Біографія

Закінчив юридичний факультет Київського університету. Був секретарем газети «Киевлянин», а після смерті засновника та першого редактора цієї газети Віталія Яковича Шульгіна (помер 1878 року) — редактором цього видання.

У 1881–1882 роках видавав у Кам'янці-Подільському «Подольский листок». Газета виходила тричі на тиждень з 1(13) січня 1881 року. В скрутну хвилину Сторожевський допоміг етнографу Андрієві Димінському. До оселі Андрія Івановича ввірвалися жандарми і перекопали в хаті геть все, позривали навіть підлогу, і хоч їм не вдалося знайти чогось нелегального, але проти Димінського почалося слідство. Тільки захист і допомога Сторожевського врятували Андрія Івановича[1].

Вихід «Подольского листка» припинився 6(18) лютого 1882 року через обставини важкі й редакцією не передбачені. Через борги редактор-видавець утік із міста від кредиторів.

22 жовтня 1882 року Сторожевський звернувся до Головного управління у справах преси за дозволом видавати в Полтаві літературно-громадську газету «Полтавский вестник», яка повинна була, «не торкаючись широких загальних питань, присвятити свої шпальти винятково обговоренню місцевих потреб та інтересів губернії». Додавалася програма видання з 12 пунктів: розпорядження уряду, місцева хроніка, історичні дослідження, літературні твори, земський та судовий відділи, оголошення та ін. Газета мала виходити з 1 січня 1883 року, передплатна ціна з доставкою становила 7 рублів 50 копійок на рік. Відповідь управління датується 6 листопада 1882 року: «Беручи до уваги, що в м. Полтаві немає самостійних цензурних установ, і тому нагляд за періодичним виданням в разі дозволу такого буде занадто утрудненим, Головне управління у справах преси вважає за необхідне прохання п. Сторожевського відхилити»[2].

Останні роки життя провів у Києві і співпрацював як із столичними виданнями, так і з багатьма газетами Південно-Західного краю, головним чином у виданні «Жизнь и искусство», де публікував фейлетони за підписом 100.

Найвідоміші оповідання Сторожевського: «Охрименко» («Новое слово», 1897, № 5), «Событие» («Нива»), «Ворона в павлиньих перьях» («Природа и охота»). Окремо видано «Черная страничка записной книги. Нравы Песчаной улицы» (Санкт-Петербург, 1888).

Примітки

  1. Рябий М. В. Андрій Іванович Диминський // Народна творчість і етнографія. — 1965. — № 2. — С.77.
  2. Коротенко Володимир. З історії газети «Полтавский вестник» // Українська періодика: історія і сучасність: Доповіді та повідомлення шостої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції 11—13 травня 2000 року. — Львів, 2000. — С.82—83.

Література

  • Энциклопедический словарь / Издатели Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — Т. 31а: Статистика — Судоустройство. — Санкт-Петербург, 1901. — С. 710.
  • Сторожевский, Борис Никол. // Большая энциклопедия: Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / Под редакцией С. Н. Южакова. — Т. 18: Статистика — Унозеро. — Санкт-Петербург, 1904. — С. 52.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.