Стригани

Стрига́ни село в Україні, у Крупецькій сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області. Населення становить 469 осіб.

село Стригани
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Славутський район
Громада Крупецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA68060110100075897
Основні дані
Населення 469
Площа 1,22 км²
Густота населення 384,43 осіб/км²
Поштовий індекс 30069
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°18′57″ пн. ш. 26°47′34″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
208 м
Водойми річка Горинь
Місцева влада
Адреса ради 30068, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Крупець
Карта
Стригани
Стригани
Мапа

 Стригани у Вікісховищі

На околиці села в 1944 році відбувся бій між диверсійними групами НКВС СРСР та загонами УПА, відомий як Бій під Стриганами.

Географія

Село розташоване на річці Горинь, на півдні Славутського району, на відстані 2 км від автошляху Н25 та 9 км від районного центру м. Славута.

При в'їзді в село зі сторони села Комарівка, розміщується найбільше та найкраще озеро з каскаду Голубі озера. Див. також Голубе Озеро (заказник).

Озеро із каскаду Голубих озер

Історія

В кінці 19 століття в селі було 46 будинків і 276 мешканців, 2 водяні млини, 1 вітряк.

У 1906 році село Кривинської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 21 верст, від волості 9. Дворів 61, мешканців 304[1].

За переписом 1911 року в Стриганах було 310 жителів, вальцовий водяний млин (300000 пудів річного перемолу). Князю Святополку-Четвертинському належало 2 493 десятин.

з 12 по 13 травня 1944 року неподалік села відбувся бій між військами НКВС СРСР і силами УПА-Південь. Закінчився тактичною перемогою радянських військ та недопущенням оточення основних сил українських повстанців. Після бою диверсійна група НКВД СССР стратила на місці 7 з 28 полонених упівців.

1991 у селі поновлена українська влада.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 621 особа, з яких 268 чоловіків та 353 жінки[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 465 осіб[3].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

МоваВідсоток
українська 98,51 %
російська 1,28 %
білоруська 0,21 %

Символіка

Затверджена 16 вересня 2016 р. рiшенням сесії сільської ради. Автор — В. М. Напиткін.

Герб

На щиті, підвищено перетятому золотим і лазуровим, перетяте зеленим і золотим колесо водяного млина із спицями у вигляді дубових листків. У нижній частині срібний карась. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «СТРИГАНИ».

Колесо — символ водяних млинів, що існували в селі; спиці у вигляді листів дуба — знак того, що село знаходиться серед лісів, а лазурова частина і риба означають глибоке озеро-заповідник.

Прапор

Квадратне полотнище розділене горизонтально у співвідношенні 1:2 на жовте і синє поля. На лінії поділу горизонтально поділене на зелене і жовте колесо водяного млина із спицями у вигляді дубових листків. На нижній частині в центрі білий карась.

Пам'ятки

У селі Стригани є цікавий архітектурний об'єкт — колишній палац Четвертинських[5], що був побудований у 1904 році, та був культурним осередком місцевої шляхти.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Бухало, Олексій (18 червня 2017). Палац Четвертинських: пам’ятка зради та влади. BBC Україна (Українською). Процитовано 23 жовтня 2017.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.