Кривинська волость
Кривинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Острозького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Кривин.
Кривинська волость | ||||
Центр | Кривин | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 13 431 (1885) | |||
Населення | 6967 осіб (1885) | |||
Густота | 47.5 осіб / км² |
Історія
Кривинська волость існувала у XIX — до 1923 року XX століття. До кінця 1920 року волость входила до складу Острозького повіту.
18 березня 1921 року, після підписання мирної угоди («Ризький мир») між РРФСР і УСРР, з одного боку, та Польщею — з другого, був прокладений новий державний кордон, який поділив Волинську губернію на дві частини — до Польщі відійшли 6 повітів губернії, а також 5 волостей Острозького повіту, інші дев'ять волостей, у тому числі переважна частина Кривинської, за винятком невеликої частини із селом Вельбівно, відійшли до Заславського повіту УСРР.[1]
Село Вільбівне, "відрізане" кордоном, увійшло до складу ґміни Хорів. Після приєднання 1939 року західноукраїнських земель залишилося у складі Рівненської області.
7 березня 1923 року замість повітів і волостей був запроваджений поділ губерній на округи та райони. Волость увійшла до складу Славутського району, Шепетівської округи.[2]
Зараз територія колишньої волості знаходиться в межах Славутського району, Хмельницької області і Острозького району, Рівненської області.
Адміністративний устрій
Данні на 1885 рік
Станом на 1885 рік волость складалася з 9 поселень і 8 сільських громад. Населення — 6967 осіб (3536 чоловічої статі та 3431 — жіночої), 719 дворових господарств[3].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 5720 | 3345 |
Приватної власності | 7517 | 2091 |
Казенної власності | — | — |
Іншої власності | 194 | 60 |
Загалом | 13431 | 5499 |
Основні поселення волості:
- Кривин — колишнє власницьке село за 14 верст від повітового міста Острог, населення — 2011 осіб, 219 дворів, православна церква, костел, 3 постоялих двори, 4 крамниць (лавок), за 1-у версту залізнична станція.
- Коломлі — колишнє власницьке село на річці Горинь, 760 осіб, 104 двори, православна церква, школа, постоялий двір.
- Комарівка — колишнє власницьке село на річці Горинь, 442 особи, 49 дворів, постоялий двір, водяний млин, цегельний і винокурний заводи.
- Крупець — колишнє власницьке село на річці Горинь, 920 осіб, 128 дворів, православна церква, постоялий двір, 2 водяних млини.
- Поляни — колишнє власницьке село на річці Горинь, 654 особи, 67 дворів, постоялий двір, 2 водяних млини, паперова фабрика.
- Стригани — колишнє власницьке село на річці Горинь, 158 осіб, 28 дворів, постоялий двір, 2 водяних млини, лісопильний завод.
Дані на 1906 рік
Станом на 1906 рік волость налічувала 27 поселень: в тому числі 4 села, 10 селищ, 11 хуторів. Населення становило — 12614 осіб. Поселення налічували — 2037 дворових господарств.[4]
№ з/п |
Насва | Статус | Число дворів | Число жителів |
---|---|---|---|---|
1 | Кривин | село, волосне правління | 429 | 2482 |
2 | Вельбівно | село | 259 | 1382 |
3 | Нитішин | село | 256 | 1608 |
4 | Шуньки | село | 116 | 741 |
5 | Баранне | селище | 87 | 614 |
6 | Коломле | селище | 188 | 1045 |
7 | Комарівка | селище | 122 | 751 |
8 | Полянь | селище | 150 | 920 |
9 | Репище | селище | 68 | 453 |
10 | Сільце | селище | 46 | 448 |
11 | Салов'є | селище | 123 | 766 |
12 | Стригани | селище | 61 | 304 |
13 | Хинцинщина | селище | 14 | 58 |
14 | Хоровиця | селище | 31 | 300 |
15 | Будки | хутір | 12 | 82 |
16 | Германа | хутір | 1 | 9 |
17 | Глубочек | хутір | 4 | 58 |
18 | Голошевщина | хутір | 16 | 143 |
19 | Клепачі | хутір | 2 | 10 |
20 | Лобне | хутір | 2 | 18 |
21 | Маленюков | хутір | 4 | 19 |
22 | Піщанка | хутір | 5 | 21 |
23 | Степанівка | хутір | 1 | 56 |
24 | Сухе-Озеро | хутір | 1 | 8 |
25 | Шляхова | хутір | 33 | 250 |
26 | Кривин | з/станція | 4 | 34 |
27 | Кар'єр | з/дорога | 2 | 34 |
Посилання
- С. Єсюнін. Адміністративно-територіяльний поділ Заславщини наприкінці XVIII — початку ХХІ ст.
- Постанова ВУЦВК від 7.03.1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Волині» (Збірник узаконень України за 1923 р., № 18-19, ст. 306)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 177-188.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.) [стор. 190–191, 231–232]
- Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 177-188.