Стрілкове (Крим)
Стрілко́ве (до 1948 року Чореле́к; рос. Стрелковое, крим. Çörelek, Чёрелек) — колишнє село в Ленінському районі Криму, що було розташоване на південному сході району і Керченського півострова, приблизно за 4 км на захід від сучасного села Завітне[1].
Стрілкове
|
Історія
Перша задокументована згадка про село зустрічається у Камеральному Описі Криму… 1784 року, відповідно до якого, в останній період Кримського ханства Чанкал належав до Дін Керченського кадилика Кефинського каймакамства[2]. Після приєднання Криму до Росії 8 січня 1784 року, селище було приписане до Левкопольського повіту Таврійської області[3], а після ліквідації в 1787 році Левкопольського[4] — до Феодосійського повіту. Після Павловських реформ, з 12 грудня 1796 року по 1802 рік, входила в Акмечетський повіт Новоросійської губернії[5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії[6], Чурелек було включено до Акмозької волості Феодосійського повіту.
Відповідно до Ведомости о числе селении, названиях оных, в них дворов… состоящих в Феодосийском уезде от 14 октября 1805 года , в селі Чурелек було 6 дворів и 40 мешканців[7]. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року село Шурелек позначене з 6 дворами[8]. Після реформи волосного поділу 1829 року Черелек, згідно «Ведомости о казённых волостях Таврической губернии 1829 г», віднесли до Чурубаської волості (перейменованої з Аккозької)[9]. На карті 1842 року Чорелек позначено умовним знаком «мале поселення», тобто, менше 5 дворів[10].
У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Сарайминської волості. Згідно з «Списком населённых мест Таврической губернии по сведениям 1864 г.», складеним за результатами VIII ревізії 1864 року, Чорелек — власницьке (?) татарське село з 16 дворами і 35 мешканцями при колодязях[11]. На триверстовій карті 1865—1876 року в селі Чорелек позначено 21 двір[12]. По «Памятной книге Таврической губернии 1889г», за результатами Х ревізії 1887 року, в селі Чорелек було 24 двора і 109 мешканців[13]. По «…Памятной книжке Таврической губернии на 1892 год» в Чоралеці, що входив у Сарайминське сільське товариство, було 12 мешканців у 2 домогосподарствах, а у безземельному Чоралеці, що не входив у сільське товариство — 69 мешканців, що не мали домогосподарств[14]. За енциклопедичним словником «Німці Росії», у 1892 році в Чорелек заселилися кримські німці лютерани на 1500 десятинах землі[15]. По «…Памятной книжке Таврической губернии на 1902 год» село Чоралек, що входило до Сарайминського сільського товариства, мало 101 мешканця у 2 домогосподарствах[16], а, по енциклопедичному словнику «Німці Росії», в 1904 році мешканців було 18[15]. У Статистическом справочнике Таврической губернии. Ч.II-я. Статистический очерк, выпуск седьмой Феодосийский уезд, 1915 г. в Сарайминській волості Феодосійського повіту значаться село і маєток Чоралек[17].
За радянської влади, відповідно до постанови Кримревкому від 8 січня 1921 року[18] була скасована волосна система і село включили до складу Керченського повіту, котрий в жовтні 1923 року було перетворено на Керченський район[3]. Згідно Списку населённых пунктов Крымской АССР по Всесоюзной переписи 17 декабря 1926 г., село Чорелек, з населенням 118 чоловік, з яких було 57 німців[15] входило до складу Яниш-Такилської сільради Керченського району[19]. 15 вересня 1931 року Керченський район скасували і село включили до складу Ленінського, а з 1935 — Маяк-Салинського району[3], котрий було перейменовано 14 грудня 1944 року на Приморський[20]. На кілометровій карті Генштабу Червоної армії 1941 року в селі позначено 22 подвір'я[21]. Невдовзі після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року, кримські німці були виселені, спочатку у Ставропольський край, а потім до Сибіру і північного Казахстану[22].
У 1944 році, після звільнення Криму, згідно Постанові ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, 18 травня кримські татари були депортовані у Середню Азію[23]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Чорелек перейменували у Стрілкове[24]. Ліквідовано в період з 1954 по 1968 рік, як село Завітнинської сільради[25].
Примітки
- Карта Криму Генштабу Червоної армії 1941 р.
- Камеральний Опис Криму л. А
- Автономная Республика Крым. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- ИТУАК, Т.6,стр.13.Киреенко Г. К. Об ордерах князя Потемкина…
- Крым 1783—1998 гг., стр. 122. Указ Павла I Сенату о новом разделении государства на губернии
- Крым 1783—1998 гг., стр. 134. Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губерни
- ИТУАК, т. 26, стр.125. Лашков Ф. Ф. Исторический очерк Крымско-татарскаго землевладения
- Карта Мухіна 1817 року.
- Крым 1783—1998 гг., Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. стр. 131
- Карта Бетева и Оберга. Военно-топографическое депо, 1842 г
- Крым 1783—1998 гг., стр. 199
- Трехверстовая карта Крыма ВТД 1865—1876. Лист XXXIII-15-e
- Памятная книга Таврической губернии 1889г
- 1892. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. Стр. 89, 90. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30 березня 2014.
- Энциклопедический словарь Немцы России
- Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1902 год. стр. 160—161. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30 березня 2014.
- Крым 1783—1998 гг., стр. 283
- История Городов и Сёл. Том Крым, стр. 521. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 2 квітня 2014.
- Крым 1783—1998 гг., стр.338
- УКАЗ Президиума Верховного Совета РСФСР О переименовании районов и районных центров Крымской АССР от 14 декабря 1944 г
- Этнография народов Крыма. Немецкие колонии в Крыму. Архів оригіналу за 7 травня 2008. Процитовано 2 квітня 2014.
- Постановление № ГОКО-5859 от 11 мая 1944 г
- Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области
- «Крымская обл. — 1968 г.» стр.129