Стівен Коен

Стівен Френд Коен (англ. Stephen Frand Cohen; 25 листопада 1938, Оуенсборо, штат Кентуккі, США 18 вересня 2020) — американський історик-совєтолог, який займався вивченням історії СРСР. Емерит-професор Принстонського і Нью-Йоркського університетів. Основною темою його робіт є розвиток Радянської Росії після Жовтневого перевороту 1917 року, а також відносини зі Сполученими Штатами.

Стівен Коен
англ. Stephen Frand Cohen
Народився 25 листопада 1938(1938-11-25)
Оуенсборо, Кентуккі, США[1]
Помер 18 вересня 2020(2020-09-18)[2] (81 рік)
Мангеттен, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
·рак легень
Країна  США
Діяльність історик, викладач університету, журналіст
Alma mater Колумбійський університет (1969), Індіанський університет в Блумінгтоніd (1962), Індіанський університет і Pine Crest Schoold
Галузь русистика, Історія СРСРd і совєтологія
Заклад Принстонський університет і Нью-Йоркський університет
Звання професор
Ступінь бакалавр, Master of Artsd і доктор філософії
Науковий керівник Роберт Такер
Членство Рада з міжнародних відносин
У шлюбі з Katrina vanden Heuveld
Нагороди

Біографія

Стівен Коен народився 25 листопада 1938 року в штаті Кентуккі. Його дід був єврейським переселенцем з Литви, що входила тоді до складу царської Росії. Вищу освіта за спеціальністю «економіка та публічна політика» отримав в Університеті Індіани, який закінчив у 1960 році. У 1959 році, проходячи курс політики, історії та економіки в Англії, на запрошення друга взяв участь у шеститижневій поїздці по п'яти радянських містах. Перебування в Радянському Союзі пробудило у Коена живий інтерес до російської історії. Після повернення в Університет Індіани він взявся за вивчення історії СРСР під керівництвом совєтолога Роберта Такера.

Коен пішов за своїм наставником в Колумбійський університет і за його порадою обрав темою своєї дисертації політичну біографію Миколи Бухаріна. В 1968 році була завершена ця дисертація, покладена в основу книги про Бухаріна (видана в 1973 році). У 1975 році Коен отримав листа від сина Бухаріна, Юрія Ларіна, який прочитав книгу про свого батька і запросив її автора в Радянський Союз. Після зустрічі з Коеном Юрій Ларін спільно з журналістом Євгеном Гнедіним, який працював у 1930-х роках під керівництвом Бухаріна в «Известиях», взявся за переклад книги Коена (під псевдонімами Ю. і Є. Четвергови).

У 1968—1998 роках професор Принстонського університету.

Коен був другом президента СРСР Михайла Горбачова, був радником американського президента Джорджа Буша-старшого під час розпаду Радянського Союзу і зустрічався з дочкою Сталіна Світланою Аллілуєвою. У своїх дослідженнях і замітках Коен передрікав перебудову; з її початком він підключився до суспільного життя в СРСР. Зокрема, він не тільки взяв участь в ініційованій в 1978 році лондонським Фондом миру імені Бертрана Рассела кампанії за відновлення доброго імені Бухаріна в Радянському Союзі, до якої приєдналися соціалістичні і єврокомуністичні партії миру, але і безпосередньо сприяв вдові Бухаріна Анні Ларіній в реабілітації її репресованого чоловіка в 1988 році[3]. Також Коен входив до американської Ради з міжнародних відносин.

За своїм політичним переконанням ліберал (за європейською класифікацією — лівий). Незважаючи на те, що Коен належав до числа совєтологів, що ставилися до Радянської країни з симпатією, в СРСР до початку перебудови він вважався «антикомуністом», на міжнародній виставці-ярмарку в Москві в 1979 році примірник його книги про Бухаріна був конфіскований.

З 1998 року викладав курс «Історія Росії після 1917 року» на факультеті наук і мистецтв Нью-Йоркського університету, професор російських досліджень.

Його перу належить ряд книг, включаючи «Переосмислюючи радянський досвід: політика і історія з 1917 року» (англ. Rethinking the Soviet Experience: Politics and History Since 1917) і «Провал хрестового походу. США і трагедія посткомуністичної Росії» (англ. Failed Crusade: America and the Tragedy of Post-Communist Russia). Широко відомо його дослідження «Бухарін. Політична біографія. 1888—1938» (англ. Bukharin and the Bolshevik Revolution: A Political Biography, 1888–1938). В цій книзі є дослідженням взаємозв'язку політичної програми Бухаріна і результату внутрішньопартійної боротьби 19281929 років, автор заочно полемізує з Ісааком Дойчером і Едвардом Карром, який розглядає позицію Льва Троцького в якості єдиної альтернативи сталінізму в СРСР. Коен висуває концепцію «бухарінської альтернативи» (що складалася в розширенні внутрішньопартійної демократії аж до політичного плюралізму, продовження нової економічної політики і добровільної колективізації) сталінського «великого перелому».

Професор Коен помер 18 вересня 2020 року в своєму будинку в Нью-Йорку від раку легенів[4].

Особисте життя

З першою дружиною, оперною співачкою, розлучився. Від цього шлюбу мав сина і дочку.

Дркга дружина Стівена Коена — з 1988 року, Катріна ванден Г'ювел — головний редактор відомого ліберального (лівого по європейській класифікації) видання «The Nation», де часто публікувались статті Коена[5]. Мав дочку від цього шлюбу.

Нагороди

  • Грант Ґуґґенгайма (1976 рік, 1988 рік)[6]
  • Орден Дружби «за великий внесок у зміцнення російсько-американського співробітництва», 2008[7]
  • Премія «Ліберті» за видатний внесок у розвиток культурних зв'язків між Росією і США, 2011[8]

Бібліографія

Книги англійською мовою
  • War with Russia? From Putin and Ukraine to Trump and Russiagate. ISBN 978-1-5107-4581-0 Pub. 2019 (released November 27, 2018) by Skyhorse Publishing.
  • Soviet Fates and Lost Alternatives: From Stalinism to the New Cold War. ISBN 978-0-231-14897-9 Pub. 2011 by Columbia University Press [with a new epilogue].
  • Soviet Fates and Lost Alternatives: From Stalinism to the New Cold War. ISBN 978-0-231-14896-2 Pub. 2009 by Columbia University Press.
  • The Victims Return: Survivors of the Gulag After Stalin. ISBN 978-1-933002-40-8 Pub. 2011 by I. B. Tauris
  • Failed Crusade: America and the Tragedy of Post-Communist Russia. ISBN 978-1-933002-40-8. Updated edition Pub. 2000 by W. W. Norton & Company.
  • Voices of Glasnost: Interviews With Gorbachev's Reformers. ISBN 978-0-393-02625-2 Pub. 1989 by W. W. Norton & Company.
  • Sovieticus: American Perceptions and Soviet Realities. ISBN 978-0-393-30338-4 Pub. 1986 by W. W. Norton & Co.
  • Rethinking the Soviet Experience: Politics and History Since 1917. ISBN 978-0-19-504016-6 Pub. 1985 by Oxford University Press.
  • An End to Silence: Uncensored Opinion in the Soviet Union, from Roy Medvedev's Underground Magazine "Political Diary". ISBN 978-0-393-30127-4 Pub. 1982 Norton.
  • Bukharin and the Bolshevik Revolution: A Political Biography, 1888–1938. ISBN 978-0-19-502697-9. Pub. 1980 by Oxford University Press. First edition was OUP 1971.
Книги російською мовою
  • Коэн С. Бухарин: Политическая биография. 1888—1938 = Bukharin and the Bolshevik Revolution: A Political Biography, 1888–1938. М. : Прогресс — Академия, 1988. — 574 с. — ISBN 5-01-001900-0. (та 1989 р.: ISBN 5-338-00678-2, ISBN 5-01-001900-0) (рос.)
  • Коен С. Провал крестового похода: США и трагедия посткоммунистической России. — М.: АИРО-ХХ, 2001. — 304 с. ISBN 5-88735-073-3 (рос.)
  • Коен C. Можно ли было реформировать Советскую систему? — М.: АИРО-XX, 2005. ISBN 5-88735-135-7 (рос.)
  • Коен C. «Вопрос вопросов»: почему не стало Советского Союза? М.: АИРО-XXI; СПб.: Дмитро Буланін, 2007. — 200 с. ISBN 5-91022-044-6, ISBN 5-86007-541-3 (рос.)
  • Коен С. Долгое возвращение: Жертвы ГУЛАГа после сталинизма. М.: Новий хронограф, АИРО-XXI, 2009. — 144 с. ISBN 978-5-94881-076-8, ISBN 978-5-91022-100-4 (рос.)
  • Коэн С. Жизнь после ГУЛАГа: Возвращение сталинских жертв / Перевод Ирины Давидян. М. : АИРО-XXI, 2011. — (Серия «АИРО — первая публикация в России») — 5000 прим. — ISBN 978-5-91022-150-9. (у пер.) (рос.)
Статті англійською мовою
  • "The Friends and Foes of Change: Reformism and Conservatism in the Soviet Union" in: Alexander Dallin/Gail W. Lapidus (eds.): The Soviet System: From Crisis to Collapse. Westview Press, Boulder/San Francisco/Oxford 2005 ISBN 0-8133-1876-9
  • "Stalinism and Bolshevism" in: Robert C. Tucker (ed.): Stalinism: Essays in Historical Interpretation, Transaction Publishers, New Brunswick, New Jersey, 1977. ISBN 0-7658-0483-2
Статті російською мовою

Примітки

  1. Freebase Data DumpsGoogle.
  2. Stephen F. Cohen, Influential Historian of Russia, Dies at 81
  3. Hayes, Nick (15 листопада 2010). Understanding U.S.–Russian relations: A conversation with Stephen F. Cohen. MinnPost. Процитовано 22 травня 2016.
  4. McFadden, Robert D. (21 вересня 2020). Stephen F. Cohen, Influential Historian of Russia, Dies at 81. The New York Times. Процитовано 22 вересня 2020.
  5. Stephen F. Cohen profile. Russianslavic.as.nyu.edu. Процитовано 26 листопада 2012.
  6. Stephen F. Cohen. John Simon Guggenheim Foundation (англ.). gf.org. Процитовано 12 вересня 2019.
  7. Американский политолог Стивен Коэн награждён российским орденом Дружбы, РИА Новости, 04.12.2008
  8. Стивену Коэну вручена премия Liberty, Голос Америки, 22.10.2011

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.