Стівен Коен

Стівен Коен народився 25 листопада 1938 року в штаті Кентуккі. Його дід був єврейським переселенцем з Литви, що входила тоді до складу царської Росії. Вищу освіта за спеціальністю «економіка та публічна політика» отримав в Університеті Індіани, який закінчив у 1960 році. У 1959 році, проходячи курс політики, історії та економіки в Англії, на запрошення друга взяв участь у шеститижневій поїздці по п'яти радянських містах. Перебування в Радянському Союзі пробудило у Коена живий інтерес до російської історії. Після повернення в Університет Індіани він взявся за вивчення історії СРСР під керівництвом совєтолога Роберта Такера.

Коен пішов за своїм наставником в Колумбійський університет і за його порадою обрав темою своєї дисертації політичну біографію Миколи Бухаріна. В 1968 році була завершена ця дисертація, покладена в основу книги про Бухаріна (видана в 1973 році). У 1975 році Коен отримав листа від сина Бухаріна, Юрія Ларіна, який прочитав книгу про свого батька і запросив її автора в Радянський Союз. Після зустрічі з Коеном Юрій Ларін спільно з журналістом Євгеном Гнедіним, який працював у 1930-х роках під керівництвом Бухаріна в «Известиях», взявся за переклад книги Коена (під псевдонімами Ю. і Є. Четвергови).

У 1968—1998 роках професор Принстонського університету.

Коен був другом президента СРСР Михайла Горбачова, був радником американського президента Джорджа Буша-старшого під час розпаду Радянського Союзу і зустрічався з дочкою Сталіна Світланою Аллілуєвою. У своїх дослідженнях і замітках Коен передрікав перебудову; з її початком він підключився до суспільного життя в СРСР. Зокрема, він не тільки взяв участь в ініційованій в 1978 році лондонським Фондом миру імені Бертрана Рассела кампанії за відновлення доброго імені Бухаріна в Радянському Союзі, до якої приєдналися соціалістичні і єврокомуністичні партії миру, але і безпосередньо сприяв вдові Бухаріна Анні Ларіній в реабілітації її репресованого чоловіка в 1988 році[3]. Також Коен входив до американської Ради з міжнародних відносин.

За своїм політичним переконанням ліберал (за європейською класифікацією — лівий). Незважаючи на те, що Коен належав до числа совєтологів, що ставилися до Радянської країни з симпатією, в СРСР до початку перебудови він вважався «антикомуністом», на міжнародній виставці-ярмарку в Москві в 1979 році примірник його книги про Бухаріна був конфіскований.

З 1998 року викладав курс «Історія Росії після 1917 року» на факультеті наук і мистецтв Нью-Йоркського університету, професор російських досліджень.

Його перу належить ряд книг, включаючи «Переосмислюючи радянський досвід: політика і історія з 1917 року» (англ. Rethinking the Soviet Experience: Politics and History Since 1917) і «Провал хрестового походу. США і трагедія посткомуністичної Росії» (англ. Failed Crusade: America and the Tragedy of Post-Communist Russia). Широко відомо його дослідження «Бухарін. Політична біографія. 1888—1938» (англ. Bukharin and the Bolshevik Revolution: A Political Biography, 1888–1938). В цій книзі є дослідженням взаємозв'язку політичної програми Бухаріна і результату внутрішньопартійної боротьби 1928—1929 років, автор заочно полемізує з Ісааком Дойчером і Едвардом Карром, який розглядає позицію Льва Троцького в якості єдиної альтернативи сталінізму в СРСР. Коен висуває концепцію «бухарінської альтернативи» (що складалася в розширенні внутрішньопартійної демократії аж до політичного плюралізму, продовження нової економічної політики і добровільної колективізації) сталінського «великого перелому».

Професор Коен помер 18 вересня 2020 року в своєму будинку в Нью-Йорку від раку легенів[4].

З першою дружиною, оперною співачкою, розлучився. Від цього шлюбу мав сина і дочку.

Дркга дружина Стівена Коена — з 1988 року, Катріна ванден Г'ювел — головний редактор відомого ліберального (лівого по європейській класифікації) видання «The Nation», де часто публікувались статті Коена[5]. Мав дочку від цього шлюбу.

• Грант Ґуґґенгайма (1976 рік, 1988 рік)[6]
• Орден Дружби «за великий внесок у зміцнення російсько-американського співробітництва», 2008[7]
• Премія «Ліберті» за видатний внесок у розвиток культурних зв'язків між Росією і США, 2011[8]

Книги англійською мовою

• War with Russia? From Putin and Ukraine to Trump and Russiagate. ISBN 978-1-5107-4581-0 Pub. 2019 (released November 27, 2018) by Skyhorse Publishing.
• Soviet Fates and Lost Alternatives: From Stalinism to the New Cold War. ISBN 978-0-231-14897-9 Pub. 2011 by Columbia University Press [with a new epilogue].
• Soviet Fates and Lost Alternatives: From Stalinism to the New Cold War. ISBN 978-0-231-14896-2 Pub. 2009 by Columbia University Press.
• The Victims Return: Survivors of the Gulag After Stalin. ISBN 978-1-933002-40-8 Pub. 2011 by I. B. Tauris
• Failed Crusade: America and the Tragedy of Post-Communist Russia. ISBN 978-1-933002-40-8. Updated edition Pub. 2000 by W. W. Norton & Company.
• Voices of Glasnost: Interviews With Gorbachev's Reformers. ISBN 978-0-393-02625-2 Pub. 1989 by W. W. Norton & Company.
• Sovieticus: American Perceptions and Soviet Realities. ISBN 978-0-393-30338-4 Pub. 1986 by W. W. Norton & Co.
• Rethinking the Soviet Experience: Politics and History Since 1917. ISBN 978-0-19-504016-6 Pub. 1985 by Oxford University Press.
• An End to Silence: Uncensored Opinion in the Soviet Union, from Roy Medvedev's Underground Magazine "Political Diary". ISBN 978-0-393-30127-4 Pub. 1982 Norton.
• Bukharin and the Bolshevik Revolution: A Political Biography, 1888–1938. ISBN 978-0-19-502697-9. Pub. 1980 by Oxford University Press. First edition was OUP 1971.

Книги російською мовою

• Коэн С. Бухарин: Политическая биография. 1888—1938 = Bukharin and the Bolshevik Revolution: A Political Biography, 1888–1938. — М. : Прогресс — Академия, 1988. — 574 с. — ISBN 5-01-001900-0. (та 1989 р.: ISBN 5-338-00678-2, ISBN 5-01-001900-0) (рос.)
• Коен С. Провал крестового похода: США и трагедия посткоммунистической России. — М.: АИРО-ХХ, 2001. — 304 с. ISBN 5-88735-073-3 (рос.)
• Коен C. Можно ли было реформировать Советскую систему? — М.: АИРО-XX, 2005. ISBN 5-88735-135-7 (рос.)
• Коен C. «Вопрос вопросов»: почему не стало Советского Союза? — М.: АИРО-XXI; СПб.: Дмитро Буланін, 2007. — 200 с. ISBN 5-91022-044-6, ISBN 5-86007-541-3 (рос.)
• Коен С. Долгое возвращение: Жертвы ГУЛАГа после сталинизма. — М.: Новий хронограф, АИРО-XXI, 2009. — 144 с. ISBN 978-5-94881-076-8, ISBN 978-5-91022-100-4 (рос.)
• Коэн С. Жизнь после ГУЛАГа: Возвращение сталинских жертв / Перевод Ирины Давидян. — М. : АИРО-XXI, 2011. — (Серия «АИРО — первая публикация в России») — 5000 прим. — ISBN 978-5-91022-150-9. (у пер.) (рос.)

Статті англійською мовою

• "The Friends and Foes of Change: Reformism and Conservatism in the Soviet Union" in: Alexander Dallin/Gail W. Lapidus (eds.): The Soviet System: From Crisis to Collapse. Westview Press, Boulder/San Francisco/Oxford 2005 ISBN 0-8133-1876-9
• "Stalinism and Bolshevism" in: Robert C. Tucker (ed.): Stalinism: Essays in Historical Interpretation, Transaction Publishers, New Brunswick, New Jersey, 1977. ISBN 0-7658-0483-2

Статті російською мовою

• Обама вместо благодарности Путину ставит ему подножку (14.03.2014)
• Провальная американская (двухпартийная) политика в отношении России (28.02.2012)
• Советский Союз: Жизнь после смерти (21.12.2011)
• Отчего такой пессимизм по поводу возвращения Путина? (06.10.2011)
• «Перезагрузка» с Россией: ещё один упущенный шанс? (10.06.2011)
• Америка развязывает новую 'холодную войну' (19.06.2007)
• Интервью: США, СССР и Россия: в поисках утраченного (27.01.2007)
• Распад Советского Союза прервал марш России навстречу демократии (13.12.2006)
• Новую «холодную войну» против России США развязали в 1990-е годы. (часть первая, часть вторая)

• У Штатах помер науковець, який вивчав відносини СРСР зі США /Укрінформ, 19.09.2020/

• Статті Стівена Коена в бібліотеці науково-просвітницького журналу «Скепсис»
• Статті Стівена Коена в The Nation(англ.)
• Анатолій Уткін. Стівен Коен проти збиткового американського росієзнавства
• Зрозуміти Росію. Стівен Коен — лауреат премії «Ліберті»