Стіг (сільське господарство)

Стіг — велика висока і округла або з прямими сторонами купа сіна, соломи або снопів, щільно укладених для зберігання просто неба. Стіг є традиційним для українського сільського господарства.

Стіг у Карпатах. Село Бран
Стіг сіна
Стіг зі стожаром

Етимологія

Слово стіг походить від прасл. *stogъ, пов'язаним чергуванням голосних з *stežerъ/*stožer-/*stožar- («жердина для стогу»). Праслов'янські лексеми вважаються спорідненими з лит. stagaras («сухе стебло»), латис. stagars («сухе стебло»), stęga («довга жердина», «палиця», «спис», евф. «статевий член»), дав.-ісл. stakkr («стіг»), staki («палиця»), англ. stack («стіг»), stake («палиця», «кіл»), можливо також з лат. tignum («колода», «балка»), що теж сходять до пра-і.є. (s)teg- («жердина», «кіл»)[1]. Ю. В. Откупщиков порівнював *stogъ з грец. στέγω («покриваю»), лат. toga («тога», «покривало») і вважав, що первісним його значенням було «покрита купа сіна»[2].

Опис

Стіг відрізняється від скирти формою. Якщо скирта довгаста, то стіг найчастіше має округлу форму з радіусом біля основи до 15-20 м і висотою до 5-7 м. Щоб стіг стояв прямо, в його центрі в землю вертикально встромляється спеціальна жердина (дав.-рус. стожаръ). Якщо розміри стогу досить великі, то для його підтримки в землю можуть встромлятися ще кілька жердин похило до центральної. З цією ж метою використовується островина (острива́, острева́) — жердина з довгими залишками гілок, що становить вісь стогу при укладанні сіна. Малий стіг (до 3 м заввишки) зазвичай називають копицею і ставлять зазвичай без всяких жердин (або з однією жердиною) і на короткий час, щоб захистити сіно під час сінокосу від дощу. В даний час для тривалого захисту від атмосферних опадів стоги можуть накривати поліетиленом, до країв якого прив'язуються важкі предмети, щоб поліетилен не здувало вітром. Щоб сіно в копиці продувалося знизу і не відволожилося, стіг навалюють не на землю, а на спеціальний дощатий поміст, підкладку, підстилку підстіжжя[3], сто́жище[4], під[5]. У селянських господарствах для зберігання стогів облаштовуються відгороджені місця, звані «стожища» або «стоговища».

Див. також

Примітки

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р  Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  2. Ю. В. Откупщиков. Покрывался ли стог? // К истокам слова. Рассказы о науке этимологии. — М. : Авалон, 2005. — С. 27.
  3. Підстіжжя // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Стожище // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Під // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Література та джерела

  • стіг // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  • Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. — 1736 с.: іл. — ISBN 966-569-013-2
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.