Суворове (Армянська міська рада)

Суво́рове (до 1945 року Уч-Джилга, крим. Üç Cılğa) село в Україні, підпорядковане Армянській міській раді Автономної Республіки Крим.

село Суворове
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Армянська міська рада
Рада Суворовська сільська рада
Облікова картка Суворове 
Основні дані
Населення 1 339
Поштовий індекс 96010
Телефонний код +380 6560
Географічні дані
Географічні координати 46°05′14″ пн. ш. 33°41′28″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 96010, Автономна Республіка Крим, Армняська міськрада, с. Суворове, Таврична, 52
Карта
Суворове
Суворове
Мапа

 Суворове у Вікісховищі

Назва

Історична назва села Уч-Джилга означає в перекладі з кримськотатарської мови «три балки» (крим. üç — три, cılğa — балка).

Географія

Село Суворове знаходиться за 3 км на південь від центру Армянську, на Перекопському перешийку.

Населення

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 1339 осіб[1]. Мовний склад населення села був таким[2]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 230 17,18
російська 820 61,24
кримськотатарська 112 8,36
білоруська 1 0,07

Історія

В самому ранньому доступному документі Камеральному Описі Криму … 1784 року жодне з навколишніх з Армянськом сіл не записане, зазначено, що в Перекопському кадилику … сіл не має…[3].

Після приєднання Криму до Російської імперія 8 лютого 1784 року, село була приписане до Перекопського повіту Таврійської області[4]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило до Перекопського повіту Новоросійської губернії[5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернии[6], Уч-Джилга була включена до складу Бустерчинської волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селищах, в Перекопському повіті… від 21 жовтня 1805 року в селі Учулга числилося 35 дворів, 219 кримських татар, 42 цигани і 2 ясири[7]. На військово-топографічної карті 1817 року село Училга позначене з 50 дворами[8] . На карті 1842 Уч Джилга позначена з 47 дворами[9].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Ішуньської волості. В результаті, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину в першій половині XIX століття[10], село помітно спорожніло. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Учулга — власницьке село, з 7 дворами, 25 жителями і мечеттю при колодязях[11], а на триверстовій мапі 1865—1876 року не значиться. Згідно «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867 рік» , Уч-Джолга була покинута жителями в 1860—1864 роках[12], в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[13].

Час заселення села вихідцями з материкової території Російської імперії за доступними історичними документами поки не встановлено. Після земської реформи 1890 року[14] Учулгу віднесли до Військової волості. Згідно «… Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1892 рік» , в селі Учулга, (вона ж Тузла) яка становила Учулгинську громаду, був 21 житель, домогосподарств НЕ маючих[15]. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1900 рік» в селі Уч-Джилга числився 21 житель без домогосподарств[16]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч.1-а. Статистичний нарис, випуск четвертий, Перекопський повіт, 1915 р. в Військовій волості Перекопського повіту значиться вже хутір Уч-Джилга[17].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів»[18] була скасована волосна система, Перекопський повіт перейменували в Джанкойський, в якому був утворений Ішуньський район, до складу якого включили село[19], а в 1922 році повіти отримали назву округів[20]. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округи були скасовані, Ішуньський район скасований і село увійшло до складу Джанкойського району[21]. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Джулга входила до складу Вірмено-Базарської сільради Джанкойського району[22]. Постановою ВЦВК від 30 жовтня 1930 року був відновлений Ішуньський район[23] (в 1937 році перейменований в Червоно-Перекопський)[4] і село, разом з сільрадою, включили до його складу[24].

В часі Другої світової війни 8 квітня 1944 року біля села Джулга підрозділ 9-го гвардійського полку 3-ї гвардійської мотострілецької дивізії був контратакований нацистами, після годинного бою старший лейтенант Опанас Лошаков зазнав поранення.

З 25 червня 1946 Джулга в складі Кримської області РРФСР[25]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Джулгу перейменували в Суворове[26]. 26 квітня 1954 Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР[27]. Після утворення в 1973 році Армянської міськради Суворове увійшло до її складу[28].

Примітки

  1. Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим
  3. Камеральное Опис Криму л. А
  4. Адміністративно-територіальний поділ Криму. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  5. Про новий поділі Держави на Губернії.
  6. Крим 1783—1998 рр., Стор. 96. З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії
  7. ІТУАК, т. 26, стор.98. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримськотатарського землеволодіння
  8. Карта Мухіна 1817.
  9. Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо +1842.
  10. /I188.htm Ляшенко В. І. До питання про переселення кримських мусульман до Туреччини наприкінці XVIII — першій половині ХІХ століть. Архів оригіналу за 14 травня 2010. Процитовано 14 травня 2010.
  11. Список населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 Стор. 70
  12. Пам'ятна книжка Таврійської губернії за 1867, стор. 423[недоступне посилання з травня 2019]
  13. Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в X IX—XX ст.
  14. Б. Веселовський. Історія земства. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 25 вересня 2015.
  15. 1892. Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1892, стор. 55. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 25 вересня 2015.
  16. Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1900 рік. стр. 84. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 25 вересня 2015.
  17. Крим 1783—1998 рр., Стор. 238
  18. Історія Городов і сіл. Том Крим, стор. 521. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 25 вересня 2015.
  19. Krym / Bahczisarajskij.rajon / Kujbyszevo.html Історія міст і сіл. Том Крим, стор. 197—202. Куйбишеве
  20. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  21. [http: //uchebilka.ru/geografiya/67733/index.html Коротка характеристика та історична довідка Роздольненського района]. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 31 липня 2013.
  22. .rar Крим 1783—1998 рр., стор.314[недоступне посилання з червня 2019]
  23. Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР. Постанова ВЦВК від 30.10.1930. Архів оригіналу за 11.11.2013. Процитовано 1 липня 2013.
  24. РРФСР — 1940 р. стор 389
  25. Закон РРФСР від 25.06.1946 Про скасування Чечено-Інгушської АРСР і про перетворення Кримської АРСР у Кримську область
  26. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
  27. Закон СРСР від 26.04.1954 Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР
  28. Суворовський сільраду.[недоступне посилання з травня 2019]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.