Суворове (Армянська міська рада)
Суво́рове (до 1945 року — Уч-Джилга, крим. Üç Cılğa) — село в Україні, підпорядковане Армянській міській раді Автономної Республіки Крим.
село Суворове | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Армянська міська рада |
Рада | Суворовська сільська рада |
Облікова картка | Суворове |
Основні дані | |
Населення | 1 339 |
Поштовий індекс | 96010 |
Телефонний код | +380 6560 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°05′14″ пн. ш. 33°41′28″ сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 96010, Автономна Республіка Крим, Армняська міськрада, с. Суворове, Таврична, 52 |
Карта | |
Суворове | |
Суворове | |
Мапа | |
|
Назва
Історична назва села Уч-Джилга означає в перекладі з кримськотатарської мови «три балки» (крим. üç — три, cılğa — балка).
Географія
Село Суворове знаходиться за 3 км на південь від центру Армянську, на Перекопському перешийку.
Населення
За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 1339 осіб[1]. Мовний склад населення села був таким[2]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 230 | 17,18 |
російська | 820 | 61,24 |
кримськотатарська | 112 | 8,36 |
білоруська | 1 | 0,07 |
Історія
В самому ранньому доступному документі — Камеральному Описі Криму … 1784 року жодне з навколишніх з Армянськом сіл не записане, зазначено, що в Перекопському кадилику … сіл не має…[3].
Після приєднання Криму до Російської імперія 8 лютого 1784 року, село була приписане до Перекопського повіту Таврійської області[4]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило до Перекопського повіту Новоросійської губернії[5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернии[6], Уч-Джилга була включена до складу Бустерчинської волості Перекопського повіту.
За Відомостями про всі селищах, в Перекопському повіті… від 21 жовтня 1805 року в селі Учулга числилося 35 дворів, 219 кримських татар, 42 цигани і 2 ясири[7]. На військово-топографічної карті 1817 року село Училга позначене з 50 дворами[8] . На карті 1842 Уч Джилга позначена з 47 дворами[9].
У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Ішуньської волості. В результаті, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину в першій половині XIX століття[10], село помітно спорожніло. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Учулга — власницьке село, з 7 дворами, 25 жителями і мечеттю при колодязях[11], а на триверстовій мапі 1865—1876 року не значиться. Згідно «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867 рік» , Уч-Джолга була покинута жителями в 1860—1864 роках[12], в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[13].
Час заселення села вихідцями з материкової території Російської імперії за доступними історичними документами поки не встановлено. Після земської реформи 1890 року[14] Учулгу віднесли до Військової волості. Згідно «… Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1892 рік» , в селі Учулга, (вона ж Тузла) яка становила Учулгинську громаду, був 21 житель, домогосподарств НЕ маючих[15]. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1900 рік» в селі Уч-Джилга числився 21 житель без домогосподарств[16]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч.1-а. Статистичний нарис, випуск четвертий, Перекопський повіт, 1915 р. в Військовій волості Перекопського повіту значиться вже хутір Уч-Джилга[17].
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів»[18] була скасована волосна система, Перекопський повіт перейменували в Джанкойський, в якому був утворений Ішуньський район, до складу якого включили село[19], а в 1922 році повіти отримали назву округів[20]. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округи були скасовані, Ішуньський район скасований і село увійшло до складу Джанкойського району[21]. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Джулга входила до складу Вірмено-Базарської сільради Джанкойського району[22]. Постановою ВЦВК від 30 жовтня 1930 року був відновлений Ішуньський район[23] (в 1937 році перейменований в Червоно-Перекопський)[4] і село, разом з сільрадою, включили до його складу[24].
В часі Другої світової війни 8 квітня 1944 року біля села Джулга підрозділ 9-го гвардійського полку 3-ї гвардійської мотострілецької дивізії був контратакований нацистами, після годинного бою старший лейтенант Опанас Лошаков зазнав поранення.
З 25 червня 1946 Джулга в складі Кримської області РРФСР[25]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Джулгу перейменували в Суворове[26]. 26 квітня 1954 Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР[27]. Після утворення в 1973 році Армянської міськради Суворове увійшло до її складу[28].
Примітки
- Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року
- Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим
- Камеральное Опис Криму л. А
- Адміністративно-територіальний поділ Криму. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- Про новий поділі Держави на Губернії.
- Крим 1783—1998 рр., Стор. 96. З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії
- ІТУАК, т. 26, стор.98. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримськотатарського землеволодіння
- Карта Мухіна 1817.
- Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо +1842.
- /I188.htm Ляшенко В. І. До питання про переселення кримських мусульман до Туреччини наприкінці XVIII — першій половині ХІХ століть. Архів оригіналу за 14 травня 2010. Процитовано 14 травня 2010.
- Список населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 Стор. 70
- Пам'ятна книжка Таврійської губернії за 1867, стор. 423[недоступне посилання з травня 2019]
- Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в X IX—XX ст.
- Б. Веселовський. Історія земства. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 25 вересня 2015.
- 1892. Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1892, стор. 55. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 25 вересня 2015.
- Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1900 рік. стр. 84. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 25 вересня 2015.
- Крим 1783—1998 рр., Стор. 238
- Історія Городов і сіл. Том Крим, стор. 521. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 25 вересня 2015.
- Krym / Bahczisarajskij.rajon / Kujbyszevo.html Історія міст і сіл. Том Крим, стор. 197—202. Куйбишеве
- Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
- [http: //uchebilka.ru/geografiya/67733/index.html Коротка характеристика та історична довідка Роздольненського района]. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 31 липня 2013.
- .rar Крим 1783—1998 рр., стор.314[недоступне посилання з червня 2019]
- Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР. Постанова ВЦВК від 30.10.1930. Архів оригіналу за 11.11.2013. Процитовано 1 липня 2013.
- РРФСР — 1940 р. стор 389
- Закон РРФСР від 25.06.1946 Про скасування Чечено-Інгушської АРСР і про перетворення Кримської АРСР у Кримську область
- Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
- Закон СРСР від 26.04.1954 Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР
- Суворовський сільраду.[недоступне посилання з травня 2019]