Суржина Нонна Андріївна
Но́нна Андрі́ївна Суржина́ (нар. 17 жовтня 1937, Дніпропетровськ) — українська оперна співачка (мецо-сопрано).
| Суржина Нонна Андріївна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Основна інформація | ||||
| Дата народження | 17 жовтня 1937[1] (84 роки) | |||
| Місце народження | Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР[2] | |||
| Громадянство | СРСР і Україна | |||
| Професії | співачка, оперна співачка, музична педагогиня | |||
| Освіта | Дніпропетровська консерваторія імені Михайла Глінки | |||
| Співацький голос | мецо-сопрано | |||
| Жанри | опера | |||
| Нагороди |
| |||
| Премії |
 | |||
Народна артистка УРСР (1975), Народна артистка СРСР (1976). Лауретат Шевченківської премії (1978).
Біографія
У 1964 році закінчила Харківський інститут мистецтв (у Павла Голубєва). Від 1963 — солістка Харківського театру опери та балету. Від 1974 — солістка Дніпропетровського театру опери та балету. Від 1974 — викладач Дніпропетровського музичного училища.
У 1978 році Нонні Суржиній і ще шести митцям присуджено Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка за оперу «Богдан Хмельницький» (нова редакція) у Дніпропетровському театрі опери та балету.
Партії
- Соломія («Богдан Хмельницький» Костянтина Данькевича).
- Поліна («Пікова дама» Петра Чайковського).
- Графиня («Пікова дама» Петра Чайковського).
- Ольга («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського).
- Марина Мнішек («Борис Годунов» Модеста Мусоргського).
- Кончаківна («Князь Ігор» Олександра Бородіна).
- Анюта («Комуніст» Дмитра Клебанова).
- Любаша («Царева наречена» Миколи Римського-Корсакова).
- Весна і Лель («Снігуронька» Миколи Римського-Корсакова).
- Аксинья («Тихий Дон» Івана Дзержинського).
- Косова («В бурю» Тихона Хрєнникова).
- Кармен («Кармен» Жоржа Бізе).
- Амнеріс («Аїда» Джузеппе Верді).
- Еболі («Дон Карлос» Джузеппе Верді).
- Іоанна («Орлеанська діва» Петра Чайковського).
- Комісар («Оптимістична трагедія» Олександра Холмінова).
Суржина відома і як камерна співачка.
Примітки
- Суржина Нонна Андреевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Суржина Нонна Андреевна // Суржина Нонна Андреевна / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 563. — ISBN 5-88500-042-5.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 571. — ISBN 5-88500-071-9.
- Шевченківські лауреати. 1962–2001 : Енциклопедичний довідник / Автор-упор. М. Г. Лабінський; вступ. слово І. М. Дзюба. — К. : Криниця, 2001. — С. 534—535. — ISBN 966-7575-29-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.