Сухорабівка
Сухора́бівка — село в Україні, в Решетилівському районі Полтавської області. Населення становить 996 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сухорабівська сільська рада.
село Сухорабівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район/міськрада | Решетилівський |
Рада | Сухорабівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA53080390680023716 |
Облікова картка | Сухорабівка |
Основні дані | |
Населення | 996 |
Поштовий індекс | 38432 |
Телефонний код | +380 5363 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°29′20″ пн. ш. 33°50′00″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
76 м |
Водойми | р. Псел |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38432, с. Сухорабівка, вул. Центральна, 4 |
Карта | |
Сухорабівка | |
Сухорабівка | |
Мапа | |
Забудова Сухорабівки є специфічною, оскільки вулиці села по колу оточують лісовий масив.
Географія
Село Сухорабівка знаходиться на лівому березі річки Псел на якій знаходиться Сухорабівська гідроелектростанція (мала ГЕС). Вище за течією на відстані 4 км розташоване село Каленики, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Березняки. Місцевість навколо села частково заболочена.
Історія
Село Сухорабівка вперше згадується в «Переписних книгах 1666 року».
Перші писемні згадки про Свято-Вознесенську церкву та школу у Сухорабівці Остап’євської сотні Миргородського полку датуються 1723 роком (згідно «Компуту і ревізії Миргородського полку 1723 року»). Читаємо на 311 аркуші «Компуту...»: «…Село Сухорабовці ратушное Отец Іван Семеновичь Презвитер Свто Вознесенский Школа в ней дяк Ігнать Побежный Паламарь Іван Фесенко Шпиталя неть…».
У 1782 році Сухорабівка (після ліквідації Остап'євської сотні) увійшла до складу Голтвянського повіту Київського намісництва.
За даними на 1859 рік у козацькому селі Хорольського повіту Полтавської губернії мешкало 1302 особи (598 чоловічої статі та 704 — жіночої), налічувалось 173 дворових господарства, існували православна церква та завод, відбувався щорічний ярмарок[1].
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Калениківської волості мешкало 1792 особи, налічувалось 285 дворових господарств, існували православна церква, школа, 2 лавки, 2 водяних і 7 вітряних млинів, відбувалось 2 ярмарки на рік: 2 лютого та на свято Вознесіння[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1960 осіб (947 чоловічої статі та 1013 — жіночої), з яких 1927 — православної віри[3].
Економіка
- Санаторій «Світанок» (діти 5-16 років).
- «Сухорабівське», ПП.
- «Нібулон», ТОВ.
- Сухорабівська ГЕС
- Аграрник LTD ТОВ
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Амбулаторія.
Відомі люди
- Бабенко Костянтин Степанович (1922—2011) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, генерал-лейтенант артилерії.
- Трипільський Андрій Володимирович — літературознавець і мистецтвознавець.
Посилання
Примітки
- рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 4386)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-177)