Східні Вісаї

Східні Вісаї (філ.: Silangang Kabisayaan; вар.: Sinirangan Kabisay-an; себ.: Sidlakang Kabisay-an) — адміністративний регіон на Філіппінах, позначається також як Регіон VІІI. До складу регіону входять три великих острови: Самар, Лейте, Біліран. Регіон складається з шести провінцій (Біліран, Лейте, Північний Самар, Самар, Східний Самар, Південний Лейте), незалежного міста Ормок та високоурбанізованого міста Таклобан. Таклобан є регіональним центром.

Регіон VІІI
Східні Вісаї
Адміністративний центр м. Таклобан
Країна Філіппіни
Провінції 6
Міст 7
Муніципалітети 136
Офіційна мова Себуанська,
Варайська,
інші
Населення
 - повне 4 440 150 (2015)[1]
 - густота 180 осіб/км2
Площа
 - повна 23 251,10 км²
Код ISO 3166-2 PH-08
Розташування на мапі Філіппін
Розташування на мапі Філіппін
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Східні Вісаї

Східні Вісаї омиваються Філіппінським морем зі сходу. Регіон відомий мостом Сан Хуаніко, який є найдовшим мостом на Філіппінах. Станом на 2010 рік населення регіону становило 4 440 150 осіб.[1]

Географія

Східні Вісаї розташовуються на сході центральної частини Філіппінського архіпелагу. До складу регіону входять три великих острови: Самар, Лейте, Біліран. На сході регіон межує з Філіппінським морем та протокою Сан Бернардіно, яка відокремлює острів Самар від південно-східної частини острова Лусон; на заході з морем Вісаян та островом Себу; на півдні з протокою Сурігао та островом Бохол.

Площа регіону становить 23 251 км2 або 7,2% від загальної площі країни. 52% площі займають ліси.

Клімат

Є два типи клімату, які переважають в регіоні. Перший тип не має сухих сезонів і характеризується максимумом опадів з листопада по січень. Острів Самар та східна частина острова Лейте підпадають під цей тип клімату. Другий тип має рівномірний розподіл опадів цілий рік і короткий період сухого сезону, який спостерігається з лютого по травень. Цей тип клімату характерний для західної частини острова Лейте, частини острова Самар.

В листопаді 2013 року через Східні Вісаї пройшов тайфун Хайянь, другий по смертоносності тайфун який коли-небудь був на Філіппінах.

Природні ресурси

Прибережні води регіону багаті рибою та морепродуктами. Східні Вісаї - один з регіонів Філіппін з найбільшим експортом рибної продукції. Значна частина острова покрита лісами.

Регіон має поклади наступних ресурсів: хроміт, уран (Самар), золото, срібло, манган, магній, бронза, нікель, глина, вугілля, вапняк, пірит, пісок, гравій. Східні Вісаї мають багаті запаси геотермальної енергії.

Мови

Варайська мова є найпоширенішою в Східних Вісаях. Нею розмовляють на острові Самар, Біліран, в Таклобані та північно-східній частині острова Лейте. Себуанською мовою розмовляють в західній та південній частині острова Лейте.

Адміністративний поділ

Східні Вісаї складаються з 6-ти провінцій, одного високоурбанізованого міста, одного незалежного міста, 5-ти міст, 136-ти муніципалітетів та 4 390 барангаїв.

Провінції
Провінція Адміністративний центр Населення
(2015)		 Площа Густота Міста Муніц. Баранґаї
Біліран Навал 171 612 536 км2 320/км2 0 8 132
Східний Самар Боронган 467 160 4 660 км2 100/км2 1 22 597
Лейте Таклобан 1 724 679 6 313 км2 270/км2 3 40 1 503
Північний Самар Катарман 632 379 3 693 км2 170/км2 0 24 569
Самар Катбалоган 780 481 6 048 км2 130/км2 2 24 951
Південний Лейте Маасін 421 750 1 799 км2 230/км2 1 18 500
Таклобан - 242 089 202 км2 1 200/км2 - - 138
Всього 4 440 150 23 251 км2 190/км2 7 136 4 390

Економіка

Східні Вісаї, головним чином, аграрний регіон в якому вирощують рис, кукурудзу, кокосовий горіх, цукрову тростину і банани. Окрім сільського господарства основними джерелами доходу є видобуток корисних копалин, рибальство, туризм, а також виробництво, оптова та роздрібна торгівля і послуги.

Таклобан є центром інвестицій, торгівлі та розвитку в регіоні.

Примітки
  1. "Region VIII (Eastern Visayas)". Census of Population (2015): Total Population by Province, City, Municipality and Barangay (Report). Philippine Statistics Authority. Процитовано 25.04.2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.