Табасарани

Табасарани — один із народів Дагестану. Загальна чисельність - близько 150 тис. Розмовляють табасаранською мовою. Релігія — суннітський іслам.

Розселення

Історична динаміка чисельності табасаранів у Росії[1]

Табасарани проживають переважно у Табасаранському, Дербентському та Хівському районах на південному-сході Дагестану. За переписом 2002 р. вони становили 82,6% населення Табасаранського району, 57,3% — Хівського та 10,7% — Дербентського. Серед міст найвища частка табасаранського населення у Дагестанських Вогнях (35,5%), Дербенті (15,4%) та Каспійську (5,2%)[2]

Основні райони проживання табасаранів у Дагестані за даними перепису 2010 р.[3]

населення
району		 % табасаранів
Табасаранський район 52 88679,1%
Хівський район22 75359,4%
Дагестанські Огні27 92346,2%
Дербент119 20015,8%
Дербентський район99 0549,9%
Каспійськ100 1295,4%
Махачкала (м/о)696 8852,0%
Каякентський район54 0891,7%
Кизляр (м/о)51 7071,6%
Кізлярський район67 2871,5%
Дагестан2 910 2494,1%


Табасарани в Україні

За переписом 2001 р. в Україні мешкало 977 табасаранів, переважно у східних областях: Харківській (227), Запорізькій (170), Донецькій (149).[4]

Мова

Табасаранська мова — одна з державних мов Дагестану. Належить до лезгінської підгрупи Нахсько-Дагестанської групи кавказької мовної сім'ї. Чисельність носії - бл. 130 тис., в тому числі у Російській Федерації - 126,1 тис. (перепис 2010 року)[5]

Табасаранська мова має 2 діалекти, які суттєво відрізняються: північний і південний.

  • Говірки північного діалекту: дюбек, ахік, курлак, гунгум, хірган, шуркулан, кухрік, сугак.
  • Говірки південного діалекту: табасаранська літературна мова, калук, нітрік, етег.

Див. також

Примітки
  1. Переписи населения Российской Империи, СССР, 15 новых независимых государств
  2. Національний склад населення Дагестану за результатами переписів
  3. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. — Том 3. Национальный состав и владение языками Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.
  4. Національний склад регіонів України за переписом 2001 р.
  5. http://www.gks.ru/free_doc/new_site/population/demo/per-itog/tab6.xls Населення Російської Федерації за володінням мовами
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.